Воно то так. Але ж і Ліна Костенко могла б не бути настільки дріб'язковою, аби через слова (ще й перекручені) людей, чиїх імен вона мабуть ніколи й не чула, зірвати зло на своїх прихильниках, котрі не один рік чекали нагоди побачити свого кумира. Критика - вона і в Африці критика, а Великі люди на те й мають бути Великими, щоб в будь-якій ситуації зберігати обличчя
львівське панство могло б хоч з поваги до вже літньої жінки, яка пройшла визначний шлях, залишила гігантський слід в історії й мистецтві, не бути таким дріб"язковим в критикуванні деталей.
хоча... "середнячки" завжди критикують Великих. і нехай як літературний твір "Записки..." для більшості не настільки шедевральні, як поезія Ліни Костенко, але там повно геніальних думок. твір вартий прочитання й усвідомлення заради хоча б однієї з них.
Дуже-предуже люблю цього письменника!) Його "Сецесії" постійно перечитую, а моя подруга-режисер навіть ставить міні-вистави за цією книжкою:)
А, може, вона просто втомилася? Бо під час презентації другої книжки "Річка Геракліта" вона так і сказала, що оті повні зали неабияк втомлюють. І вже тоді відмовилася давати автографи журналістам.
Що не кажіть, а геніїв треба берегти. Їх на світі не так уже й багато. І в кожного з них є свої дивацтва.
Шкода, що хлопці зірвали таку культурну імпрезу. Хоча яка провина чорного кучерявого котика в тому, що він комусь перебіг дорогу й зіпсував настрій? Він собі бігає, де хоче. Тасязать, плюралізм думок і свобода слова.
офіційно сформульовано як "Каталізатором такого рішення видатної письменниці стали провокативні інсинуації деяких львівських письменників, журналістів та діячів театру".
Ну і далі: "Розуміючи й поділяючи обурення свого Автора, видавництво все ж сподівається, що в майбутньому з'являться можливості запланувати нові зустрічі Ліни Костенко з її солідарними і вдячними читачами. "Я всіляко намагався переконати Ліну Василівну не переривати Туру, — зазначає Іван Малкович, — я зокрема сказав: «Ліно Василівно, ви ж бачите, що ви, мов той криголам, проламуєте штучно створену кригу українського відчуження...» «Так, я згодна, як криголам, пробивати кригу, хоч це й дуже холодно, — відказала Ліна Костенко, — я згодна пробивати стіну, але криголами не плавають у болоті..." (сайт "А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Ги")
Дуже приємно, що Ви так відгукуєтеся про пана Сергія. Прочитайте цю книжку! Ви обов язково знайдете тут все, що так любите в його творчості.
:-)))