— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
2008(+),
2009(+),
2010(+),
2011(+),
афіша(+),
галерея(+),
Київ(+),
книгарня "Є"(+),
Коронація слова(+),
Львів(+),
літературна рецензія(+),
музика(+),
новина(+),
Нора-друк(+),
поезія(+),
репортаж(+),
Сергій Жадан(+),
стаття(+),
Факт(+),
інтерв'ю(+)
ВсіКоментарі
А чи не можна б цей вірш прочитати?...
Як же ви не зрозуміли, вона обрала одне місце куди може повернутись поки її, думала піти до Макса, але пішла до мами!
Перша і єдина книга Л. Дереша, яку було цікаво читати.
Прочитав книгу за добу - не міг відірватися. Щось у ній таємниче, вражаюче.
чудовий твір))сильно дякую авторові!!
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
а вже майже п'ять років по попередній реакції. коли 30 листопада звучить власне межею надії й безодні. тепер власні кола так страшно іноді трощаться під гігантськими ворожими скрижалями.
від прийняття тези про неможливість злиття кіл легко й спокійно. пора думати про те, як "загаратати... Імперіям,Часу:Не руш моїх кіл".