Оце так люди живуть!А ми,як та мушка...(доземне грандмерсі за звуки свободи!)
Всією кореспонденцією займається людина, яка не має до конкурсу жодного відношення: вона отримує сотні (якщо не тисячі) листів, бандеролей, розпаковує їх та відправляє далі за призначенням. Тобто в одну шафу кладе конверти із справжніми іменами, у другу – рукописи. Розірваний пакунок від бандеролі вона просто викидає. Але, якщо вам здається, що й тут можна якось вичислити автора: скажімо, член журі полізе за шматками у смітник, тоді можете написати псевдонім на бандеролі – навряд чи поштові працівники стануть до цього прискіплюватись. Хоча, звісно, існує небезпека, що автора вичислять за адресою... Якщо звичайно, член журі захоче винайняти приватного детектива)))
Можна сперечатись, читати чи ні (хоча, для загального розвитку не завадило би), але "кмітливий гламурний гад" – таки є :))) Багатогранний дядя.
А ще – він єдиний уголос страмив французький уряд, коли згасала у злиднях слава й легенда фр.літератури Франсуаза Саган, у якої повіднімали все майно і гонорари за "податковий борг": «Франція вбиває свого останнього літературного генія. Мені соромно за мою країну. Коли помре Саган, усі прийдуть на її могилу, щоби вклонитися її праху. Неовсічені правителі! Про Саган згадуватимуть, коли вас давно забудуть!»
Це так... для доповнення портрету.
Дивно, якщо в анекдоті є слово "єврей" борці з цензурою відразу ж оголошують його нецензурним (антисимітським).
Чи лікарям не треба самим троха підлікуватись спершу ?
ну да, не давати вам їсти протягом трьох діб, і ви теж почнете доводити що їжа то привілей, а не природна необхідність.
сучасних :)