"У цьому романі дійсно багато сексу, причому сексу досить привабливого, досить людяного. Але він усе одно сумний"))) по-моєму, все ж обгортка книжки дуже попсова, віддає ранніми віннілами Скорпіонс, хоча, їм ще можна було б таке пробачити, там фігурували дами зі справді красивими, тренованими тілами)), а не відфотошоплені ноги і руки цнотливо прикриті простирадлами і хусточками)) Знаючи, як добре пише Ульяненко і який він штучний і "людяний" товар, можу уявити, що видавці зробили усе, щоб книжку зіпсувати, додає невпевноності й мусування моральної теми. оця, так звана, мораль чи духовність - хворий апендикс усіх наших людей, ніхто не знає, скільки ще триватиме гниття організму, бо комісії та інші поборники моралі цілими днями висять на порно сайтах.
Зрозумійте мене правильно - я чудово розумію, що наша Комісія працює геть паршиво. Але навіть Сімпсони у відомій мірі можуть стати негативним прикладом для дитини. Я сам досить схвально ставлюся до Сімпсонів і Саут Парку, та таки має існувати МЕЖА і чітке розділення цільової аудиторії. Якщо буде відсутній контроль - то ми опинимося у первіснообщинному ладі і вважатимемо проміскуітет звичайним станом речей. Інша справа, що, от товариш нижче правильно зазначив, цензура працює вибірково і вкрай нелогічно. Це - саме та крайність з якою треба боротися.
Держава - це ми, це більшість нас. Якщо ми не матимемо уяви про моральність (маю на увазі саме внутрішню організацію власної системи цінностей), честь, гідінсть і совість, то наші нащадки не матимуть її у набагато більшому ступені.
Завдяки цензурі можна пропіаритися. Але в Україні цензура діє на "вибрані" (замовлені) твори. В той час як по телевізору у кліпах чоловіки б'ють дівчат або дівчата засувають долари у спідню білизну, а книжкові полиці забиті російськомовною белетристикою на кшталт "Як правильно стати стервою" і "Скількох чоловіків я взула", лунає несправедлива критика у бік Леся Подерев'янського, Юрія Покальчука та Олеся Ульяненка...
І для дітей теж. Його не на дитячому каналі показували.
А "Сімпсони" мультик для дітей?
Щоб визначитись (оскільки аж ніяк не хочу потрапити в ряди захисників цензури!) Поняття "моральності" як таке вважаю виключно шкідливаим, оскільки ні до чого крім маніпулювання воно не придатне.
І саме тому, що вважаю злом будь-які форми маніпуляції, неприємно відчувати, що тобі тиснуть на "святе" - порушення свободи слова, навіть гірше: утискання літератури з позицій позаестетичних - цензура - тоталітаризм...
Можливо, у мене параноя. Надто вже доречно і вчасно... От і запитала.