— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
2008(+),
2009(+),
2010(+),
2011(+),
афіша(+),
галерея(+),
Київ(+),
книгарня "Є"(+),
Коронація слова(+),
Львів(+),
літературна рецензія(+),
музика(+),
новина(+),
Нора-друк(+),
поезія(+),
репортаж(+),
Сергій Жадан(+),
стаття(+),
Факт(+),
інтерв'ю(+)
ВсіКоментарі
а шо, Назарко читає сучукрліт? -))
гм. яка працелюбна дєвушка. не полінувалась порахувати відсоток цитат стосовно тексту. хоча, нмд, є цікавіші моменти прикладання сил. наприклад, зареєструватись, аби все ж вести більш конструктивний діалог. а то й написати власний невеликий відгук на книжку. хоча б у коментарі.
а ще б, наприклад, можна було зауважити дуже влучні спостереження авторки рецензії, такі як "я визначила б сюжет (повісті) як розгорнуту метафору постколоніальної України", або "покоління, яке пережило розпад імперії, подорослішало".
Добра рецензія на добру книгу :))
цитати тексту займають чи не половину обсягу статті.
фі, який лінивий автор.
Я твори Люко Дашвар не читав і читати не збираюся. Українська письменниця, яка приходить на прямий ефір на українському радіо ЕРА ФМ і спілкується з україномовною ведучою виключно російською мовою (таке мало місце на передачі "Книжковий базар" десь на початку літа), викликає недовіру - тепер от і рецензенти пишуть, що продукт у неї виходить штучний:(
Щодо редакторської праці. Якось розкажу про свій досвід редагування художньої книжки, а тут скажу лишень таке: за власне літредакторською працею (пунктуація, стилістика, помилки) і в такі терміни вичитки, яких хоче видавництво, буває ніколи замислитися над психологічними "ляпами" книжки. Тим більше коли кількість таких, ну... занадто довільних психологічних припущень чимала, і на багатьох із них тримається сюжет. Тут уже справді, ніж правити, краще сісти й написати спочатку.
Проблема тут, можливо, не стільки в редакторах, скільки у видавцях і промоційній політиці. Наші видавці стали вважати розважальний "формат" більш комерційно привабливим, і ось уже у відповідному напрямі зорієнтовано і авторів, і читачів. Безумовно, вдумлива та якісна робота над твором, зокрема, над психологізмом, тут страждає.
Щодо кола читання, то ось навесні видавництво "Фоліо" видало дуже авторитетну книжку - Б. Спок. Дитина та догляд за нею. Книженція чимала, і крім блоку суто практичних порад з догляду за дитиною (хай не вводить в оману назва) там є чималий і доволі грамотний блок з дитячої психології та стосунків у сім"ї. Знаючи дитячу психологію, легше розібратися й в "дорослій" психології.
Ви зачепили дуже цікаве, хоч може й очевидне, питання.
Але спочатку про предмет рецензії. Цей твір я не читала, але читала попередній цього автора, "Село не люди". Взяти в руки бодай щось іще цього "письменника" мене б змусили хіба якісь надприродні причини (як то кажуть, "тільки під страхом смерті"). Втім, із рецензії видно, що дива не сталось і Дашвар суттєво не змінив свого письма. "Село не люди" ж на моє глибоке переконання -- зразок того, як у жодному разі не можна писати! Там антипсихологізм доведено до маразму, натомість взято найбанальніші штампи, які ще й між собою купи не тримаються.
Якщо ж говорити все ж про літературу, той ґандж, про який Ви говорите, -- досить поширене явище. Автор має в голові чіткий образ -- картину особистості героя, і часом при письмі пропускає деякі очевидні для нього речі. Помітити такі "дірки" має, нмд, редактор (хоч я сама дуже не люблю закидів до редакторів при аналізу тексту, адже ж відповідальний за своє дітище все ж автор!). Але тут є нюанс: деякі письменники не вміють і не люблять втручатись у готове полотно твору, кажуть, що це вбиває його, робить штучним. Чи не є це міфотворчістю для виправдання власних лінощів?.. Мені як не-письменнику важко стверджувати.
За пораду щодо ознайомлення з науково-популярною літературою з психології -- велике дякую:) Бо самій мені ця ідея в голову не прийшла. Хоча часто просто досвіду і здорового глузду вистачає, це буде хорошою допомогою. А що саме Ви б порадили прочитати? Так щоб не профанація, але й не підручник
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
на відміну від тебе, він принаймні рецензії читає. там же прямо сказано"добра книжка"! не зла знач