Не читайте. А багатьом - подобається.
Мені ж подобається писати про книжки. Не хочу позбавляти себе цих радощів:)
Уважаемая Жанна! Простите, но Вы своими дурацкими комментариями отбиваете всякое желание читать произведение. А это непростительно, особенно по отношению к Ирэн Роздобудько.
:) О, то ви жили й читали "совєцьких" критиків? Я, бачте, не читила, тому аж ніяк не можу бути схожими на них:)
Бездарна рецензія, в дусі совєцьких критиків. Насправді, твір набагато глибший.
Начинал читать - как-то все пресно и банально казалось - герои все похожи на знакомых, а сам макар на меня самого во многом, и первые 100 страниц создавали впечатление очередной книги о ужасной современности, смещенной системы ценностей и т.д., НО постепенно, безумно заняла описанием Нанi, их любви с Макаром и в конце расставляет точки над нужными буквами не только в любви но и в самой жизни. В общем всем рекомендую к прочтению.
Молодці, нема слів. Дуже зворушливо.
Якщо відверто то звертаюсь до пані Анжеліки, а саме судячи з вАШОЇ поведінки, то вАМ треба було б, звернутися до лікаря, і перевіритись на вміст тестостерону і сволочності в крові, тому що такої безпардонної та самовперненої людини музиканта (я таки думаю що музиканта) я ще не бачив...вАш гонор на рівні пана Кіркорова, до якого як і до вАС треба підходити підготовленим!!!! Відверто спочатку прослухавши вашу музику в просторах інтернету, мені було цікаво побачити ту тендітну та неймовірно приємну людину що виконує дані композиції...але нажаль я був неймовірно н6еприємно вражений, якорю виявилась ця тендітна та ніжна людина...шкода за ваше ставлення до людей, які не входять я так розумію "золотого списку" з якими можна нормально розмовляти, а не гиркати як собака!!!!!