Я висловила своє бачення книги. І не бачу за собою ніякої вини. Я відповідає за свої слова.
Ви б ще Гьоте із Достоєвським порівняли)
Повністю погоджуюся, оскільки ми живемо в суспільстві, де переважають товарно-грошові відносини, то зовсім не дивуємося тому, що кожен письменник в першу чергу хоче заробити на своєму творі, а не самовиразитись...Що ж до книговидавничого процесу, то у таких умовах він не може бути іншим...
книга мені сподобалась!
рецензія-супер! дякую! :)
а ще є друга частина то я коли кінчила читати плакала!Доречі хто знає як поговорити в неті з видавником цієї книги?
Книжка супер, особливо коли, ти вільний і водночас обмежений, тобі нічого втрачати, ти забив на всілякі суспільні правила та норми поведінки, бо це все – абсурд! Коли в тебе підлітковий максималізм і ти почуваєшся: "не в ніжному батьківському коконі" все, що в тебе є – "сьогодні", все що тобі треба -"небо". Коли ти вже все прекрасно шариш, тобі від 15 до 17 років і тобі до рук потрапляє книжка "Депеш мод" і ти доходиш до 15 сторінки, тебе просто починає розривати від кайфу. Бо: "блін, чуваки явно вписалися б в нашу компанію! Бо схожі приколи і схоже світосприйняття, чи його відсутність ".
С. Жадану велике спасибі за той кайф!
В мене була подруга, ми знаю вели пофігістичний спосіб життя, подорожуючи містами України автостопом, в нас було дофіга класних пригод з адреналіном гумором і абсурдизмом. Але описати нам не вдалося, це треба вміти так кльово написати, щоб читач не знудився від переказу, а був наче учасником всіх тих подій. Жадан пише суперово. А щодо нецензурних слів, вони там не як самоціль, я просто не відчула б нічого в цій книжці, якби там не було справжньої мови живої – не фільтрованої! Рафінована література – мукалатура.
Склалося таке враження, наче усе вище перечислене є образою і зовсім не притаманне для постмодерної літератури.