Зачем коверкать Гоголя переводом? Читать в оригинале - что может быть прекраснее? Отвратная шароварщина.
"Самотність в мережі" – насправді дуже чуттєва книжка, можливо пляжна, так, можливо без філософії, зате в цьому плані не обтяжуюча. Звісно ж, Вишневський так само жіночний і цікавий, як його головний герой Якуб; проте, поки я читала, видавалося (чи мені так хотілося), що головні герої книги якісь... живіші, чи що, насиченіші, ніж їх показали в фільмі – тим більше у фільмі за участі самого автора! – автора, який міг би скоригувати образи, та, якщо він цього не зробив, виходить, саме такими вони і мали бути...
До того ж, психологічна недостовірність (чи то недорозкритість?) змазує потенційний ефект повного співпереживання і тим самим знижує рівень сприйняття – на жаль...
Це свіжі враження, вчора і книгу дочитала, і фільм подивилася потому.
Та в переліку поряд із Кафкою і Джойсом – вері гуд, але ми тут про Жадана говорили! "Діалоги про літературу" – звучить дуже рафіновано))))
Вік, немає значення, коли це не злам епох, цілого тисячоліття! В кінці якого було дві світові війни! Я не знаю, що таке голод, не знаю що таке ховатися від бомб, не знаю страху від слів "Гітлер" "Сталін" "Мусоліні", думаєте моє світосприйняття ( не лише літератури) не відрізнятиметься від сприйняття тих кому це все відомо?
Це все чинники розвитку особистості! Психологія, ви звісно можете начитатися критики і біографії авторів, ви можете розуміти, розділити на деталі охарактеризувати пояснити. Але, щоб ловити кайф треба розвиватися у певному середовищі, в певний час, за певних обставин!
справді з поняттям "рафінованості" ми справді не порозумілися. певен, що в діалозі про літературу Бекет аж ніяк не може бути "приплетеним", і в зазаначеному переліці він цілком, як ніхто інший доречний. і ще таке: деякі зі своїх текстів він писав у віці дідуся (а мій брат у свої двадцять взагалі нічого не читає), тому виправдовувати несприйняття тексту віком, статусом, професією, місцем у суспільстві – не цілком чесно. любові до читання не достатньо, потрібен смак – а його треба розвивати. але це так... вправляння в дотепності. бажаю Вам смачної паски!
А як ви гадаєте абсурд можна охарактеризувати як добре чи не добре?) Скажу чесно від драматургії С. Бекета, я ловлю кайф.
Щоправда подивована, куди ви його приплели)))
Я висловлювала свої думки в контексті сучасної української літератури.
"Депеш Мод" моїй 75-річній бабусі не видався б таким класним як мені Та й "Годо" чи "Едшпіль" вона б також не сприйняла, так як сприймаю я. До речі Бекет це не "рафінована" література.
Рафіноване – це попса, рафінованим може бути навмисне використання не нормативної лексики, як самоціль, як данина моді...
Може я висловлююсь не зрозуміло,проте сподіваюся на розуміння)
лично моё мнение: очень нравится книга, я ещё не дочитала, но интересно и читаю с большим удовольствием, понимая и сопереживая автору. хотя, многим не нравится, говорят, что трудно читается и воспринимается.