книга відверта. її необхідно читати у відповідному стані, аби перейнятися настроєм твору.

сподобалася.

рекомендую

і буває ж таке...бідні діти.

Але ж у мережі є й інші думки читачів про цей роман:

«Вони «фіолетові», бо їм усе «фіолетово»!»
[Фіолетовий ] роздум про [фіолетовий] твір про [фіолетових] дітей
"Якщо прибрати з повісті надреальний елемент, залишиться цілком близька до реаліьної людини при глузді історія переживань звичайної вчительки, розглянута вельми об’єктивно, описана вельми якісно – до мізку достукається. Тему одиноцтва і чітко невизначеного, але панівного страху перед смертю, деінде виникаюче відчуття, що врешті-решт все в світі правильно – їхня подача, на мою думку, вдалася «на ура». Але наддіти?.. Навіщо?
Стиль викладу пані Маріанна обрала простий (я б навіть сказала, підлітковий – себто схоже на першу пробу пера) – нібито дохідливий. Уривчасті речення. Лексикон – найужитковіший. І ця тенденція сучасності – розповідати не просто від першої особи, а розповідати про себе самоє…А от якби не психологія героїні, залишився би чудовий (а може, не надто чудовий, а вже і обридлий) сценарій для екшну. Там навіть два гелікоптери є (!). Це ж такий би був спецефект, якби вони вибухнули б! Але вони не вибухають. Героїня, пораненою кулею в плече, тікає з героєм, який полишає колишніх друзів два-на-два з гвинтокрилами і тікає. Якщо це було битвою, про яку всі двіста сторінок кричали неврівноважені діти, то … сподіваюсь, це таки була не вона. Бо там взагалі нічого не було - цікавого. А якщо битви ще не було – а таке враження складається від останніх півтори сторінок, - то невже ми чекаємо на продовження? Так.
Минулого року книга завоювала диплом конкурсу «Коронація слова»; цього року авторка представила у номінації «Романи» книгу-продовження «Via Combusta» («Випалений шлях»), що також стала дипломантом.
Дарина Пугач,
журфак ЗНУ

http://www.zmist.at.ua/publ/na shi_recenziji/voni_fioletovi_b o_jim_use_fioletovo/4-1-0-34

підкажіть будь-ласка чи є десь цей роман українською?!