не обощяй, я не кваліфікована. чому саме Романенка? бо він молодець по-справжньому. а упорядник іще – Горобчук. ну і шо.

Я і не намагалася зробити тут літературознавчий чи культурологічний аналіз. Мені здалися цікавими окремі паралелі, я їх показала. Згадані факти є системотворчими, тож і потребували згадки про себе. "Дві тонни" як літературний факт + на окремому випадку показано, що ця книга може бути значно розширеною за рахунок хороших авторів (чим вони хороші? може й напишу колись, але ж всього в оглядову статтю не вмістити, правда ж? тут енциклопедія потрібна...). Далі цілком доречно згадано, що в цій же показовій антології було випущено через об'єктивні обставини авторів багатьох інших літературних формацій (що природно утворюються в окремих містах і регіонах).
Чим відрізняються від попередників? А чим, справді? Я вважаю що передовсім – кількістю авторів, які пишуть якісну поезію і заявляють про себе. Експресіоністи теж по стилю мало відрізняються від Рільке (в кращому випадку) і їх надто багато, щоби констатувати поколіннєву цілісність. Так, тим що читають і слухають – це вже дуже багато, бо в ситуації постмодернізму відрізнятися в тексті – це надзавдання, по суті своїй нереальне. ні для кого не секрет, що Андрухович і Жадан тирили в Бродського, Жадан і Любка – в Андруховича, і в Жадана – чимало двотисячників. Тож і йдеться тут не про текстову відмінність (яка якщо і є – то мінімальна), а про поведінкову. Тут – відмінність є. Це і активний конект через інтернет, на фестивалях і т.д., про це сказано, повторюватись не буду.

Те, що перекладають – наслідок, я іншого і не мала на увазі. але про що це свідчить? а про те, що поезія якісна і цікава не лише для самих двотисячників, але і за кордоном, а це уже не аби що. це причина для того, ощби стверджувати присутність у поколінні багатьох якісних поетів.
в чому причина популярності – це вже питання до маркетологів, хіба ні?

так що зі свого боку порадила би вам підвищувати кваліфікацію щоби робити претензії більш обґрунтованими...

Шановна авторко! Те, що Ви десять разів повторили, які ці поети гарні, навряд чи когось переконає. Варто все ж аргументувати свої тези. Чим цікава ця поезія? Чим вони відрізняються від попередників? Тільки тим, що читають і слухають одне одного?

Те, що їх перекладають, – це наслідок, а не причина. А в чому причина популярності – у статті нема навіть натяку...

Хороша рецензія, правильна :)
І книга хороша.