Я, коли прочитав десь місяць тому мав дещо інші враження.
Ну, що модже бути гарного в цьому кавалку лайна? Наперед, книжка чіпляє своєю правдивістю, шо життя таких я з вами маргіналів, які плюють на суспільство і не очікують відповідно від нього ніц гарного, у випарах алкоголю та походах від пивної до пивної, воно змальовано так як і є. Але весь фокус у тому, що мені про це читати нецікаво, я в кращі часи сам був такий. Чому ще нецікаво? Бо відчуваєш, що ті вчинки, які Чарльз описує, вони дивні і цікаві для середньостатистичного сірого бидла, яке працює на постійній роботі а по вечорах дрочить на MTV (да, я цитую Паланіка, а що тут такого?) а для людини, яка бачить світ таким – це все не оригінально, це сіра буденність, така сама як і для когось робота в офісі. В більшості ці люди і є авдиторією, якій подобаються алкотрешеві романи. Вони собі такого дозволити не можуть. Бо якщо можуть, то вибачте якого тоді про це читати?
Буковськи класний, писав добре, Стронговський переклав із властивим йому шармом, та незрозумілими мені, середньому наддніпрянцю словами і зворотами. Блядство, алкоголь та життя сьогоднішньою миттю просто пре з кожної сторінки. Хочете віртуального онанізму – раджу. А так? Краще взяти пляшку горілки, або навіть дві (якщо дешевої). Ефект буде довший.

життя всі історію було однакове – просто це так круто сказати "в на найстрахітлівіші часи"

Обов"язково пиши й не зупиняйся - добре виходить, направду.
)))

Гарно написано.
Це навіть не рецензія у звичному розумінні, а враження, добре переданий настрій книги, натяк без відкривання всіх карт.
Дякую авторці, заінтригувала))