— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
2007(+),
2008(+),
2009(+),
2010(+),
2011(+),
«Клуб сімейного дозвілля»(+),
блоґ-запис(+),
Грані-Т(+),
дитяча література(+),
Дуліби(+),
Кальварія(+),
Коронація слова(+),
література(+),
молоді письменники(+),
Нора-друк(+),
роман(+),
стаття(+),
сучасна українська проза(+),
Факт(+),
Фоліо(+)
ВсіКоментарі
Книжка продається в мережі "Є", можна на сайті замовити - http://books.dovidka.com.ua/in dex.php?cat=35#212
А книжка вообще продаётся? Или как обычно - грант получили и привет.
Марченко Юрій, видавець книжки:
Не з усім я згоден, але добре, що книжка не лишилася непоміченою.
Ось перша реакція:
Справедливіше це назвати не рецензію, а «Роздумами з нагоди…» абощо.
Текст, як на мене, надто істеричний, схоже рецензентові бракує аргументів, тому йдуть в хід шпильки про «фінансовий інтерес».
Крім «пропагандистських» перебільшень є очевидна неправда, як-от «всі матеріали опубліковані багато років тому й фахівці з ними обізнані» - крім 200 стор. "німецьких текстів" маємо 70 стор. цьогорічних текстів від українських авторів спеціально для книжки писаних і підібраних. Не думаю, що багато викладачів вишів читають німецькою, а вчителі й поготів.
Шкода, що замість фахової рецензії на книжку маємо оцінювання поточних подій та навішування ярликів на всіх і вся.
http://www.parasola.com.ua/art icle_page.html
Вікторіє!
Ви написали текст від душі - це головне. Пишатися, чи не пишатися? Забудьте. Ви здійснили ВЧИНОК! Ви зробили реальний крок. Ось що ціниться Небесами найбільше: наша активність.
Радо слідкуватиму за Вашими подальшими досягненнями на цьому поприщі.
З подякою і повагою,
Володимир Сердюк
http://www.parasola.com.ua
Це не той текст, яким можна пишатися, однак дякую за коментар.
До речі, я Ваша колишня студентка, тож за науку теж дякую)
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Піддавання сумніву цілісності історичних земель - це слушні уваги рецензентів (напр. с. 153 і 180)? Чому автора одніє рецензії (с. 147) не влаштовує згадка в підручнику про те, що Україна була російською колонією?
Матеріал про національну ідентичність у Франції не відповідає сьогоденним реаліям (див. полеміку довкола виступів Саркозі). Внаслідок погано контрольованої міґрації й загострення міжконфесійних конфліктів концепції викладання історії в низці європейських країн зазнали разючих змін. І це вже гостре політичне питання.
Ну а щодо наших високочолих вчених, які мов не знають, то це вже даруйте...
А найперше, звичайно, треба розібратися з термінологією, бо у всіх авторів вона різна.
Якщо видавництво справді вважає, що внутрішні рецензії мають саме за умов нинішніх освітянських реформ неперебутне значення, треба подавати академічний апарат, покажчики і перехресні посилання, які дозволять глибше зрозуміти інститутську ідеологію. Я просто хотів сказати, що саме для сьогоднішньої школи ці матеріали не дають нічого, а тим більше - для майбутньої, котра, на мою думку, має "електронізуватися" й використовувати мультимедійні матеріали й гіпертексти, котрі дозволять витворити бажану плюралістичну картину, але зберігаючи при цьому можливість національного погляду поруч із пропонованим космополітичним.
ЛГ