Про Гощу уперше згадують в літописі 1152-го року. Проте, як і належить патріотам, справжню історію містечка вони готові вести мало не з неоліту. Люди дійсно селилися тут віддавна. Та все ж в часи Галицько-Волинського, а згодом Литовського князівств, яким належали ці землі, місцина була скоріше пусткою. У глибоку давнину великі Литовські князі подарували землю по річці Горинь, між Корцем і Острогом, хрещеному магометанину Мурзі-Кирдей-Хану.
«Гоща» – від слова «гостити», «погост», тобто поселення. Є розумники, які копаються в санскриті, де «гоща» – це стоянка корів ("бо «го» – це корова, а «ща» – стоянка). І навіть починають щось там вишуковувати в перській мові, де «гоща» – це простір, огороджений для рогатої худоби, загорожа.