XLIB і видовища – Сухарі та Димна суміш
Важко знайти в Україні команду з такою енергетикою та вмінням взаємодіяти з аудиторією, як у гурту Димна Суміш. З іншої сторони важко знайти в Україні команду, яка б грала якісний пост-панк та гранж так, як це робить гурт Димна Суміш. У будь-якому випадку, ті, хто не полінився прийти 23-гожовтня в київський клуб XLIB не пошкодували. Бо знали куди йдуть.

17 листопада Львів, ще задовго до традиційного фестивалю «Jazz Bez» перетворився на епіцентр джазового авангарду. У місті відбулась презентація Міжнародного джазового проекту «Ken Vandermark «Resonance» Project».
Помиляються ті, хто наївно вважає, що молоді люди сьогодні читають мало. Читають багато і не абищо! Читають вибране! Читають, спілкуються з модними авторами. Як свідчення цьому, літературний вечір під назвою «Автори і книги «Лілеї-НВ», що відбувся 14 листопада в ПК ім. Г. Хоткевича в рамках проекту «Побачення зі Львовом». У перформенсі передбачалася присутність таких культових авторів, як Таня Малярчук, Юрій Прохасько, Олег Лишега, Петро Мідянка, Іздрик і Віктор Неборак.
Поспішно розгорались цигарки. Квартира повна гостей. У повітрі багато диму і млосної богемності. Вішаки звивались під купою одягу. Розмови рясніли цитатами і дискусіями про «ілюзії наших абстракцій у прийдешності буття». Знаменного 14 листопада весь львівський андерґраунд вийшов із незнання, велично піднявся над столицею Галичини (щоправда лише на висоту другого поверху «Квартири 35» в галереї «Дзига») і чекав свого проповідника.
Всі, хто невтомно дерся «Драбиною» до вершин театрального мистецтва, у третій день фестивалю досягнули «Воскресіння». Власне, мова йде про львівський театр, куди у п`ятницю, 10 листопада, публіку гостинно закликали... крізь зачинені двері. «А запрошення є?» – питання поставало муром. Мову про загальну відкритість фестивалю ніхто не припиняв, тому запрошеннями слугували посвідки журналістів, організаторів, керівників мистецьких агенцій, ОМОНу або магічні 10 гривень охороні. Мистецтво без труднощів втрачає вартість.
Любителям експериментальної електронної музики не довелося чекати весняних «Деталей звуку». Цьогоріч був запущений перший «Kvitnu Fest», який мав на меті показати зріз досягнень сучасної української експериментальної музики. Хоча фестиваль і є відгалуженням знаних «Деталей звуку», проте, цього разу організатори не намагалися представити всі можливі течії та напрямки за одну ніч. Основною метою було презентувати власне українську музику та довести, що захід може бути успішним і без залучення іноземних «хедлайнерів».
Починалося все досиь цивільно – люди з роботи або навчання повільно збиралися коло Дзиґи, вирішували викурити по цигарці, а вже тоді заходити. Ну, заходимо...о, а всередині людей більше, НАБАГАТО БІЛЬШЕ, піднімаємося сходами на другий поверх і перед нами відкривається панорама залу, де має відбутися представлення 28-го номеру журналу «Четвер»...люди сидять тісно притиснувшись один до одного, одразу знаходимо друзів, з деякими з них розвіртуалізація відбулася швидше за віртуалізацію.