«Піккардійська терція» один з небагатьох колективів в українському музичному просторі, який не потребує гучних рекламних кампаній, метушливих промо-акцій – його знають, люблять, ним захоплюються і слухають в години радості і печалі, кожен виступ цієї формації проходить на ура і при заповнених залах. В лютому 2005 р. «Терція» представила на розсуд киян І том Антології, пообіцявши скоро подарувати слухачам і продовження. Другої частини Марлезонського балету, перепрошую, Антології від «Піккардійської Терції» довелось чекати більше як півтора роки. Але ті, хто дочекався і прийшов 10 листопада 2006 р. в палац Україна був по-королівські винагороджений!
У вівторок, 7 листопада, у київському «Бабуїні» відбулася презентація дебютної книжки молодої і талановитої київської письменниці Ксені Харченко. Твір має трохи дивну, але гучну назву «Історія». Афіші приваблювали глядачів участю в цьому дійстві таких відомих у деяких колах проектів, як етно-хаус-гурт «ДахаБраха» та сам театр «Дах». Зрештою, це справді притягло дуже багато людей – більшості з них довелося стояти, а дехто взагалі сидів на підлозі (як я, наприклад). Але задоволення від цього меншим не було.
9 листопада, в рамках ІХ «Книжкового світу» відбулося перше вручення нової літературної премії Нестора Літописця, як гучно зазначається в офіційному релізі, – «трьом літописцям сучасності». Дату для проведення церемонії було обрано не випадково, адже саме в цього числа відзначається День святого Нестора та День писемності. 
Якщо зірочки запалюють, значить це комусь потрібно. Українська популярна музика останнім часом в такому стані, що нові яскраві зірочки їй необхідні, як повітря – наявні або з головою йдуть в політику, або одна за одною мігрують в напрямку сусідньої держави, видаючи російськомовні альбоми, орієнтовані в першу чергу на російський ринок. В такій ситуації прагматичний бізнесмен мабуть почав би за методом «фабрики зірок» нашвидкуруч робити десятки нетривалих проектів для заробляння грошей, але автори проекту Lama хотіли створити справді високоякісний продукт, тому робили все ретельно. 
Вже в друге на Січеславщині (українська назва Дніпропетровщини) пройшов фестиваль під багатообіцяючою назвою «ДніпРок». І якщо минулого разу глядачам було трохи боязко йти на абсолютно новий фест, через що багатолюдність не спостерігалась, то у цьому році меломани без вагань заповнили повністю один з найбільших клубів Дніпропетровська «Тайм-Аут». 2006 рік приніс багато змін не тільки у концепцію цього фестивалю: якщо раніше головною метою заходу було ознайомлення дніпропетровської аудиторії з місцевими рок-гуртами, яких фактично не знали на батьківщині, то у цьому році вже не було не тільки жанрових обмежень, а й запропоновані на осуд слухачів іноземні гурти, що і дало «ДніпРоку» можливість називатися Міжнародним музичним фестивалем.
2 листопада 2004 року – саме в той день новостворений гурт під назвою «Н.Три» відіграв свою першу репетицію, тому цю дату стало прийнято вважати Днем народження нової рок-команди.
Не пройшло й півроку, як до Києва знов приїхав харківський гурт Lюк, і як завжди зібрав повний клуб. Традиційно для харківської мафії як і 5nizza, чи тільки Сергій Бабкін з сольною програмою, так і Lюки свій концерт особливо не рекламували. Лише афіші, але і їх могло не бути, бо вісті про виступ подібних колективів, гаряче любимих народом, розповсюджуються по каналам спілкування між своїми миттєво.
