Джон Твелф Гоукс «Темна ріка»: «Світле» комуністичне майбутнє на тлі боротьби з Великою машиною

Останнім часом стає по-своєму модним вигадувати квазіаналітичними методами нові версії минулого і найближчого майбутнього, притягуючи до них технічний прогрес.

«Темна ріка» - це друга книга з «Трилогії про Четверте Царство» Твелф Гоукса («The Fourth Realm Trilogy»), яка розкриває один із найбільш популярних аспектів. Паралелі з ідеями братів Вачовскі тут надзвичайно доречні. Вже безпосередній дизайн обкладинки підштовхує до співставлення з «матричними» постулатами.

Книга є продовженням першої частини «Мандрівники». «Темна ріка», власне, й починається з її короткого фабульного переказу. Але перед тим, у примітці автора, зазначається основна ідея твору, застереження і нотабене: «Кожне посягання на приватне життя виправдовується проникною культурою страху… Кінцеві наслідки цього страху я відобразив у фанатичному видінні Першого царства». Людство ж окупувало Четверте.

Якщо коротко і не розкручуючи усіх таємниць, бо ж книга дійсно повна на всілякі перипетії й зміни, фабула виглядає так. Існують три групи людей, дуже тісно взаємопов’язаних, боротьба між якими точиться вже понад тисячоліття. Це Брати, Мандрівники й Арлекіни. Брати покликані модернізовувати світ згідно з їхньою філософією, в основі якої лежить думка, що «люди та їхня свідомість – це «табула раса». Одним із найголовніших завдань Табули (так Братів стали називати їхні вороги) є побудова Паноптикону – в’язниці, в якій лише один наглядач зможе спостерігати за тисячами в’язнів, лишаючись при цьому невидимим. На сучасному етапі Брати вирішили досягти всесвітнього панування за рахунок комп’ютерного прогресу. Їхня мета – слідкувати абсолютно за кожною людиною, вистежуючи таким чином усіх непокірних і знищуючи їх.

Друга група людей – це Мандрівники. На перший погляд, прості люди, але вони наділені здатністю перетинати межі між світами. У романі Гоукса їх нараховується шість. Табула, як «справжні комуністи» свого часу, хочуть мати під контролем абсолютно однорідну масу в’язнів. Тому недивно, що Метью Корріґана та його синів, останніх Мандрівників на планеті, Брати бажають знищити якнайшвидше. Як і будь-кого, хто якось опирається системі. Але один із синів Метью вирішує стати на бік Братів, а інший – Ґабріел – лишається служити Світлу. Таким чином, боротьба Мандрівника з Великою машиною набуває нового відтінку, більш особистісного.

Третя група людей – Арлекіни. Їхнє основне завдання у цьому світі – контролювати безпеку Мандрівників. Вони мають власний кодекс, який не можна порушувати, чудово володіють зброєю й бойовими мистецтвами, але не мають друзів і права на любов, оскільки ці почуття роблять будь-кого слабким і беззахисним. Але Майя, яка повинна захищати Ґабріела, таки закохується в нього, двічі переступивши через найголовніші правила арлекінського існування, а в кінці твору робить просто нечуваний вчинок. Який – прочитаєте в книзі.

Загалом, «Темна ріка» читається надзвичайно легко й швидко. Автор постарався, продумуючи опис технічних заморочок у головному штабі Великої машини, додавши до головних героїв Вільних Рисаків, які професійно займаються паркуром. Він навіть зарахував до числа Мандрівників Ісуса Христа й інших пророків і створив Нову Гармонію, де люди жили абсолютно поза системою. Але Табула дісталися і до цього Ельдорадо…

При читанні вам точно не буде нудно. Але говорити про якусь надвартісність книги також не доводиться.

Щодо самого стилю написання, то тут вгадується суто американська манера: гострий, швидкий сюжет, досить передбачувана побудова розділів, швидка й інколи однозначна закрутка колізій. Багато говорить про те, що цей твір страшенно прагне перетворитися на кінострічку. Зрештою, при вдалій постановці такий фільм міг би стати досить резонансним.