Червоний Елвіс

3 та 4 грудня о 20:00 в театрі «Арабески» пройде вистава «Червоний Елвіс».

Червоний Елвіс
(соціалістичні настрої серед домогосподарок)

Ініціатором проекту стало молоде подружжя: Валентин Панюта й Тетяна Міхіна. Чекаючи на дитину, вони документували процес вагітності Тетяни. На підставі цієї документації у співпраці з Сергієм Жаданом, з’явилась п’єса «Червоний Елвіс».
Це гострий, іронічний, актуальний, жорсткий текст, що складається з шести новел:
Як схуднути без дієти. Як влаштувати незабутню корпоративну вечірку. Як зберегти родинний затишок. Як відмовити рекламному агенту. Як харчуватися в супермаркетах. Як убити всіх.
Своєрідний підручник для самотньої вагітної домогосподарки, яка має не просто вижити в сучасному суспільстві споживання, але зберегти свободу своєї ще ненародженої дитини. У виставі використаний активний відео-компонент у поєднанні з сучасним дизайном, хореографією та музикою.

Сергій Жадан: «Король-Елвіс – ключова фігура шоу-бізнесу, Ленін маскультури, головна медійна матриця ХХ століття, одне з найбільш пізнаваних облич цивілізації, один із головних винуватців апокаліпсису сьогодні. Присутність його повсюдна й неусвідомлена, вплив його солодкий і згубний, значення його для капіталістичної системи цінностей настільки невід’ємне, що хтось мусив з’явитись йому на противагу.

Червоний Елвіс – це екологічна альтернатива накачаній пропагандою поп-культурі, непідкупний герой піонерських коміксів, червоне знамено громадянського спротиву всіх самотніх вагітних домогосподарок наших об’єднаних спальних районів.»

Михайло Барбара: «Цей текст – один з найдоступніших, як і в Сергія Жадана, так і серед тих, з якими зазвичай працюють Арабески. Такий собі «without love and story» уривок з дуже впізнаваного сучасного життя. Ми старалися зосередитися на професії та отримувати задоволення від експериментів із саундом, текстом, хореографією, архітектурою та дизайном вистави.»

Світлана Олешко: «Нам довелося «дописати» свій фінал, точніше невербальними засобами його додати. Мені здається, що саме такий фінал надає виміру і сенсу тим безглуздим і малопотрібним речам, з яких і знущається автор, але якими ми всі перейняті щодня.»

Тетяна Давиденко, УНІАН: Враження першоглядачів були здебільшого позитивними. З’ясувалось, що практично кожен із присутніх знайшов у собі «вагітну самотню домогосподарку». В незалежності від статі, віку, релігійних переконань і місця проживання.
Звичайно, комусь у виставі забракло доброти, комусь у тексті – кохання,  хтось сприйняв усе побачене як заклик до боротьби із системою, що тут же спростував присутній у залі автор тексту Сергій Жадан: «Тут боротьба якраз висміюється... Була спроба вийти за межі системи, показати всю примарність, химерність боротьби з нею».

Ірина Славінська, Українська правда: Як глядач, я побачила цяцю, тобто дуже красиву картинку на сцені – траплялися кадри (якщо це слово можна застосувати до театральної вистави), які хотілося запам'ятати назавжди. Але ця картинка – пластмасова, хоча і з веселеньким візерунком… Можливо, саме тому Світлана Олешко під час обговорення вистави сказала лаконічну, але вичерпну фразу: «Тут бракує любові«. І справді: чи існує любов у межах поп-культури?

Александр «Дедушка Омотэ» Старшинов, news.kh.ua: Обсуждать творчество Сергея Жадана, а именно он автор текста, уже даже не модно. От редакции нас было двое, оба любим этого автора – но одному понравился спектакль, другому – нет. Причем понравилось именно мне, хотя я и не верил в это изначально. Я ждал начала, пройдя в зал по территории завода в самый конец двора – словно пьеса в гонениях и ее показывают тайно. Ждал, сидя в зале. И дождался.«Красный Элвис» – очень сильная, компактная, пробивная пьеса. Продуманная до мелочей, как военная техника. Было очень опасно брать в работу материал столь любимого писателя. Но ребята-актеры однозначно справились. Вторым «скользким« шагом были сами действия на сцене. Постановка очень «не классическая», но в данном случае эксперимент себя оправдал: актеры не просто не мешали слушать, а помогали понять тонкости текста. Минимум декораций, хороший звук и тихий зал. Для удовольствия зрителей было сделано все.

УВАГА, У ВИСТАВІ ВИКОРИСТАНА НЕНОРМАТИВНА ЛЕКСИКА!
Тривалість вистави 58 хвилин (без антракту)
Текст – Сергій Жадан
Постановка – Світлана Олешко
Музика – Younnat (www.younnat.com) – сольний проект Олега Сердюка, клавішника групи «Lюк».
Сценографія та дизайн проекту – ГРАФПРОМ (www.grafprom.com.ua)
Хореографія – Олександр Задачин, Лариса Венедиктова
Монтаж відео – Олександра Панченко
Актори: Михайло Барбара, Наталія Цимбал, Ірина Волошина
Координатори проекту: Марія Заіченко, Марина Конєва
У відео до вистави використано роботи Артема Волокітіна «Комбінаторика» та «Юнак» і матеріали АН «МедіаПорт»
Виставу створено за підтримки Швейцарської культурної програми Про-Гельвеція

Головний інформ-спонсор: РА «Simon»
Інформаційна підтримка: «Харьков: Что? Где? Когда», ХДОТ, ІА Мост, www.mediaport.ua, www.artvertep.com, www.sumno.com, www.nezabarom.ua
Нас можна знайти тут: www.arabesky.org.ua theatre@arabesky.org.ua.