Роман Жук. Виставка «Грабіжники»

Роман Жук. Грабіжники Міжнародний проект Відкриття: 22.04.2009 (Середа) о 18:00
Куратор: Оксана Баршинова  

Роман Жук належить до визнаних майстрів сучасного мистецтва, стояв біля його витоків наприкінці 1980-х разом із засновниками українського трансавангарду (А.Савадов і Г.Сенченко). Художника відносять до львівської школи, проте Жук давно вже став митцем доби глобалізації, поєднавши в своєму творчому житті Львів, Київ і Амстердам. Протягом 1990-х років він сформував і розвинув свою самобутню живописну манеру, що ґрунтується на ретельній проробці площини полотна, на перетворенні традиційних жанрів (особливо натюрморту і портрета) в загадкові оповіді, сильно «приправлені» сюрреалізмом в дусі Рене Магрітта і Макса Ернста.

Більшість з робіт живописного циклу «Грабіжники» мають розповідний характер, вони перемежаються зображеннями декоративного плану (флористичні мотиви), що підтримують напругу розповіді. Цикл є цілісним, він створює власний експозиційний простір, доповнюється реальними предметами.

Унікальність проекту полягає в тому, що Р. .Жук представляє не окремі картини, які можуть бути показаними в тому чи іншому порядку і кількості на будь-якому експозиційному майданчику, а цикл, що має власну логіку розгортання і органічно вписується в музейний простір. Його масштабність, видовищність, високий виконавський рівень є цікавими для експонування в музеї.

Тема циклу пов'язана з коштовностями, що може бути витлумачено як звернення до цінностей в широкому значенні, - в матеріальному чи духовному. До цінностей безпосереднє відношення має музей. Викрадення, перерозподіл, насилля через мистецтво - теми доволі актуальні для сьогодення. Вони підтримуються і розвиваються в циклі Жука у нерозривному зв'язку з наскрізними темами культури - вічне коливання меж краси, неможливість їх визначення, невловимість і неприналежність нікому. Виявляється ця тема засобами, характерними для сучасного мистецтва, з використанням готових мас-медійних образів (попри те, що художник наполегливо працював з натури); їхня гранична тактильність і еротизм явно запозичені з глянцевих журналів і балансують на межі кітчу.

Фігуративні твори Жука, і зазвичай сповнені притлумленого еротизму, в новому циклі набувають руху, розповідності, відкритого самолюбування. Поверхня живопису стає загладженою до «відрази», візерунчасте тло передається засобами монотипії (автора завжди цікавила «зробленість» живопису), маски-панчохи на обличчях роблять діючих осіб безликими, відводять чітко визначені ролі: чоловіки - викрадачі, оголені жінки (тіло + = коштовності) є об'єктами. Як і личить витвору сучасного мистецтва, цикл виявляє егоцентризм свого творця, що ставить себе на місце викрадача цінностей. 

В рамках проекту плануються наступні заходи:

Круглий стіл на тему «Музей і сучасне мистецтво»

Майстер-клас Романа Жука

Дати уточнюються.