«Невловимий»: Поки «Турист» плаче, французи - кохають

Історія, яка цілком може трапитися в реальному житті. Історія кохання і ризику. «Невловимий» має все, чого не було в «Туристі», його голівудському рімейку – інтригу, напруження, кохання, пристрасть, життя. Тут немає гламуру і блиску, нема сліпучих американських посмішок і феєричних хепіендів – тут є хороший смак, європейська гідність і кохання. Кохання, про яке ніхто не розповість краще, аніж вишукані й чутливі французи.

Хороший якісний фільм. Французький від першого до останнього кадру. Голлівуд, зробивши вже котру спробу американізувати французьке кіно, лише ще раз підвердив: можна передати чи навіть урізноманітнити сюжет, можна далеко переплюнити в розкошах й далеко-далеко в кінопіарі, але ніколи не передаси атмосфери французьких фільмів, не втілиш навіть часточки тих почуттів, які через екран вміють «пускати мурашок» по шкірі глядача.

Акторську гру Софі Марсо та Івана Атталя не те що смішно – безглуздо порівнювати з грою тандему Джолі-Депп. Софі Марсо майстерно втілила на екрані жінку-агента, жінку-коханку, Жінку, яку можна покохати жертовно й шалено, заради якої не шкода віддати все, що маєш, й заради якої хочеться жити – жити, щоб бути поряд. Саме такий образ К'яри, героїні «Невловимого», й створив своєю грою маловідомий Іван Атталь. Марсо зіграла гарно, але Атталь зіграв чудово: пронизливі погляди, енергетично заряджені дотики, адресовані коханій посмішки, повні ніжності й захоплення, пристасть, яку так важко стримувати поряд з нею. Не просто порив, іскра захоплення – справжнє зріле кохання, де повага, «хімія» й глибока любов сплітаються в єдине. Типаж такого чоловіка не ризикував би всім заради легковажної кокетки, втіленої Джолі, а та жінка, яку зіграла Марсо, навіть не помітила б того безликого персонажа Деппа.

В «Невловимому» вдосталь еротики. Саме легкої чуттєвої еротики, а не сексу. Сцени терпкої пристрасті зовсім не роблять фільм вульгарним – навпаки додають ще більше чуттєвої справжності історії кохання справжнього чоловіка і справжньої жінки.

В оригіналі фільм називається «Anthony Zimmer» – так звати головного героя. Не надто вдала назва – ні про що не говорить. Але так само мало про що каже й «Невловимий» в нашому варіанті. Хіба що передає напружену грань трилера, яка, до речі, дуже добре відчувається в оригінальній версії фільму, на відміну від «Туриста». Але фільм не про махінації, не про переслідування й переховування, не про спецслужби чи зраду – лише про кохання. І поки «Турист» оплакуватиме власні пласкі помилки, «Невловимий» кохатиме всіма фібрами своєї французьої душі.