«Рідке небо»: Сага про Нью-Йорк, НЛО та постмодерн панківскої субкультури

Чи вірите ви в НЛО? Чи можете повірити в те, що НЛО вживає героїн та знищує людей під час оргазму? Якщо ви відповісте тверде «ні» на два запитання, то після перегляду фільму «Рідке небо» («Liquid Sky») Слави Цукермана , можливо, ваша думка трохи зміниться.

Вечір, четвер, кіноклуб видавництва «Смолоскип» і збочене кіно. Нестандарт. Такого не покажуть в кінотеатрах. А в Америці цей фільм знімав шалені касові збори у 80-ті. Навіть один кінотеатр так і назвали - «Liquid Sky», на честь фільму. Не думаю, втім, що в нашій країні цензура пропустила б щось подібне на екрани: після зґвалтування на модель, лесбійку і панка в одній особі нападають маленькі прибульці, що полюють на специфічні секрети, які виділяє людський мозок під час оргазму.

Головних героїв, чи умовно головних, чоловіка та жінку, грала одна акторка. Досить цікавий підхід, особливо, коли в кінці фільму вони займаються оральним сексом, а чоловік раптом розчиняється в повітрі.

Фільм провокаційний. В ньому багато наркотиків, ненормативної лексики та незрозумілого сексу. Всі, хто отримує оргазм, приречені на смерть. А головним героєм, все ж таки, було НЛО. Воно згори керувало всім цим божевільним свавіллям молодих американців. Воно підкорило серце «chicken-woman» (худорлявої білявки), яка за натурою була наївною та беззахисною і чекала на свого принца, яким, врешті, і виявилося НЛО.

Взагалі в цьому фільмі всі чогось чекали - хто принца, хто чергової дози, хто розкриття нової теорії про НЛО. Але майже всі вони втратили жагу до життя, цінності та принципи. Таке враження, ніби вони хотіли спробувати все, зруйнувати всі стереотипи та довести самому собі, що можуть більше. Дискотеки, марихуана, таблетки, химерний театр, в якому грають безстатеві актори. Бажання вже немає. Потяг майже не відчувається. Світ на хвилину зупиняється, розчиняється в ультрафіолеті, і знову продовжує божевільно бігти вперед.

Лексикон молоді обмежений лише двома словами та їхніми похідними - «fuck» і «shit». Стираючи будь-які рамки культури, герої перетворюються на субкультуру, на клан, який затягує в свої тенета все більше і більше людей, починаючи від професора, який помер в обіймах красуні та ледь не був посмертно зґвалтованим її подружкою, та закінчуючи молодою єврейкою, яка частувала вченого-німця креветками та хотіла оргазму. Сюжет роздрібнений на кавалки та все одно можна ідентифікувати загальну картину. Всіх поєднують наркотики та жага до експериментів.

Демократичне суспільство дає свободу вибору, але не розв'язує всіх проблем, які виникають віж перенасичення цією свободою, як побічний ефект свободи. Герої хотіли поїхати в Берлін, втекти у невідоме, але так і не втекли. Їм заважало НЛО та надлишок свободи. Рідке небо розчинялося в димному повітрі Нью-Йорка та використовувало своїх героїв в якості нічної розваги.

Кожен має право на самовираження та самореалізацію. Можна брати від життя все, а можна і не брати. Право вибору завжди залишається за нами.