«Сім душ»: Ніколи не пізно виправити свої помилки
Режисер: Габріеле Муччино
Актори: Вуді Харрельсон, Віл Сміт, Майкл Ілі, Розаріо Доусон
Студія: Columbia Pictures
Прем'єра: 19.12.2008
Черговий фільм від дуету Муччино-Сміт очікували дуже багато любителів кіно, і їх очікування, як виявилось, були не даремні. Усього лише два роки пройшло з часу випуску їхньої минулої спільної роботи, тому спогади про фільм «У погоні за щастям» залишилися практично свіжими. Порівнювати нинішню й минулу роботу немає рації, вони різні абсолютно за всіма показниками, хіба що однаково якісні.
«Сім душ» із самого початку дає зрозуміти, що нас очікує перегляд аж ніяк не веселого фільму, а знайомство із першокласним представником жанру «драма». Сюжет дещо затягнутий, але в той же час насичений різними подіями й несподіваними поворотами в житті головного героя (наприкінці фільму глядач це відчує сповна). Але фільм не являється суцільною трагедією, чітко виражена й продумана любовна лінія додає потрібних фарб.
Фільм здатний підштовхнути кіноглядачів до роздумів про свої помилки, яких кожен з нас припускався. На прикладі героя Віла Сміта ми бачимо, як людина виправдовується в першу чергу перед самим собою, зробивши певні висновки. Нехай його вчинки трохи страшні й мало хто здатний зважитись на подібне, але ж отут згадується наявність у кожному з нас сили волі, просто дуже багато людей цю силу засовують куди подалі, не бажаючи в майбутньому навіть згадувати про її наявність...
Віл Сміт разом з Розаріо Доусон наповнили фільм трагізмом, романтизмом і живими переживаннями. Ніхто з них не соромився пустити сльозу при нагоді, не боявся додати кожній сцені трохи сентиментальності, й унаслідок їхньої майстерної й копіткої праці всі епізоди вийшли дуже життєподібними. Актори, що зіграли епізодичні ролі, впоралися із завданнями відмінно, але з їхнього числа хочеться виділити Вуді Харрельсона. Він зі своєї нетривалої ролі витиснув максимум, завдяки чому його персонаж стає таким, якого легко запам'ятати.
На запитання «Чи буде третій спільний проект від Габріеле Муччино і Віла Сміта?» зараз відповісти досить складно. Але її напевно також зустрінуть із прихильністю. Адже своїми роботами вони довели, що якісні драми завжди можуть бути у пошані, головне - ідею підібрати не заїжджену й реалізувати її на рівні не нижчому, ніж в «У погоні за щастям» і «Семи душах».
Моя оценка:
Вміст: 5
Режисер: 4
Актори: 5
Оператор: 4
Саундтрек: 4
Середня оцінка фільму – 4.4
Мені сюжет не сподобався. Надто надуманий, надто вкінці різкий. Плюс ідея абсурдна. Можна це сприйняти лише як фантазію сценариста на вільну тему.
І дуже важко дивитись фільм не прокручуючи затягнуті меланхолічні сцени... Отак дивишся дивишся... такий депрес... а потім вкінці бах і фігня така. На що розраховував режисер – непонятно. Може на американську псиіхку?
А тебе были нужны взрывы и погони в фильме? Если да, то ты не на то кино попал...
И конец совсем не фиговый, он продуманный и по своему классный.
Чесно, я почті образився :) При чому тут взриви і погоні.
У фільмі є ряд класних моментів. Актори наприклад. Кілька гарно переданих сцен. Я кажу про тему загалом. Вона мені не захавалась. Можливо це на американську псіхіку...
Я не хотел тебя обидеть поверь, извини конечно...
Ну у меня психика навряд ли американская, но фильм я воспринял хорошо, не отлично, но хорошо...
Можливо у мене планка зависоко стоїть :)
Возможно)
А мені, уяви, встигли розказати в чому суть ще до того, як я встигла закричати: не розповідай!! Людина кіно не дивилась і десь це прочитала, в анотіції якійсь.
При намаганні перегляду виявилось, шо як наперед знати, нашо Віл Сміт то робить, то гееееть нецікаво)) І надто сльозливо)
:))
от це і відрізняє гарне кіно від банального. коли знаєш сюжет наперед – всерівно цікаво дивитись. тому хороше кіно дивляться не раз...
Этот фильм я может когда-нибудь пересмотрю, но действительно, зная уже чем закончится не так интересно... Тоже самое у меня с "Шестым чувством"))
О :) На фоні шостого чуття – сім душ – жалка пародія :))
Я не сравнивал их качество, я привел пример концовки вообще-то) "Шестое чувство" никогда не даст тех ощущений что были при первом просмотре, аналогично и "Семь душ".
Давно дивився його. І не раз. Зараз важко точно оцінити.
В таких фільмах суть в атмосфері. Глядач так чи інакше очікує щось вкінці. Просто коли він знає що буде – його треба зацікавити подачею та ідеєю. Візьмемо наприклад starwars. Там взагалі кінець третього епізоду по великому рахунку відомий людям 20 років. Але це навпаки приваблює. Хоча я не скажу що там дуже вдала подача, імхо затягнута, але це можна дивитись скільки завгодно разів і переживати неодноразово.
(далі спойлєр :)
А в цих сімох душах нема звязку ідеї і атмосфери. Ну ходить чувак. Мутний нєгр-правидник. Ну приухажує за тьолочкою. А толку? Шо він господь бог шоб рішати кому жити? Мораль на рівні плінтуса. Ідея косить під реальну. Але реально це все неможливо. Тобто якщо в казках і містиці – ми розуміємо що це казка або містика. То тут наче і не казка... але неможливо у це повірити.
Далі – самогубство. Абсолютний ідіотизм подати самогубство як самопожертву заради життя інших... і це при тому що він реально не міг контролювати подальших подій (адже його могли і кинути, і смерть була б даремна). Екранізація чистої води марнославства головного героя на весь світ. Від одного цього повороту хочеться ригати. Як індивідуальна ідея – чувак живе з медузою яка його уб"є – дуже оригінально і цікаво. Як елемент сюжету – тупо і безглуздо. Продуманий чувак має продумано все робити.
Словом як це часто буває – вийшов набір слабозвязаних сцен. Чиста гра акторів. Спроба подачі чогось високодуховного.
Ось для тебе – що цікавого у вмісті фільму? Адже твоя оцінка 5.
Во-первых, попрошу исключить расистские высказывания, не в зоопарке находимся, расистов не уважаю.
Во-вторых, он выбирал тех, кто достоин жить, и делал это правильно, очень много людей нуждаются в помощи, только не каждые её заслужили. По моему в фильме четко показывается, что он был в поисках нужных людей, дабы вместо своей ошибки подарить им новую надежду, дать им шанс еще что-то сделать в этой жизни.
Почему нельзя в это поверить скажи? Ну а это: "Абсолютний ідіотизм подати самогубство як самопожертву заради життя інших..." – я не считаю это идиотизмом, конечно, это трудно увязывается в голове, но все же, это не простое удушье в веревке правда? Он дал другим надежду ценой собственной жизни, что тут плохо? Поэтому у меня и стоит 5 – мне было интересно смотреть фильм, но ведь на вкус и цвет... Так что тут ничего удивительного не вижу.
де расизм?
"Мутний нєгр-правидник" а это что? Ты меня просто убил...
Це я так мальовничо ідентифікував головного героя. Тільки не поняв в чому заключається расизм. В тому шо він мутний чи правидник? Тому що нєгром він є генетично, і я з цим нічого зробити не можу. Хіба для псевдополіткоректності можна вжити якесь альтернативне слово... але тоді вже я готовий без докору совісті замінити "нєгр" на "гєрой". І вийде "Мутний гєрой-правидник". Ніякої випередженості до людей з темним кольром шкіри я не мав на увазі. Чесно :)
Ну это хорошо что ты ничего не имел под этим словом, просто очень многие злоупотребляют этим...
А як наприклад, якщо не секрет. Бо я справді не розумію.
Умышленно называют так, а потом подчеркивают тупыми доводами правильность своих действий... Это моя не любимая тема... Вообще ненавижу расизм...
Умишлєнно називають нєгрів нєграми?...
Напевне мені ця проблема далека бо я негрів пару раз в житті бачив і то на відстані.
Собственно слово "негр" подразумевается как расистское выражение... Темнокожий, афроамериканец но не так...
он воно що.....
виходить незалежно від того що вкладаєш у слово – воно негативне...
Ага...
Нуууууу...... я би тут міг багато різного писати. Боюсь мене або недочитають, або недопоймуть. Тому я відповім питанням на питання.
Чи етично одній людині отримати якийсь абстрактний шанс жити краще (чи жити взагалі) ціною життя іншої людини? Чи ти готовий взяти чиєсь життя (або його сьому частину) за ціну свого?
Власне якщо так – питань нема. Якщо ні.. то чому? І як тоді може вписуатись висвітлена мораль сюжету в твою голову.
1\7 часть жизни человека я бы принял, это говорю уверенно, хотя еще нужно учитывать какая именно это будет часть. Я же не насильно буду забирать у него это не так ли? Тем более Смит сам становился донором, без каких-либо наставлений от других людей.
Ну раз так значить і кіно має тобі подобатись.....
Я не приємлю ціленапрямлене самогубство ні в якій формі.
Только не подумай что я это спокойно принимаю)))
:) домовились!
вот и хорошо, практически мирно пришли к консенсусу))
Вчора побачив рекламу фільму на біґ-борді. Сьогодні прочитав оце. Спочатку ми сходимо на нього, а тоді я буду висловлювати свої думки (відчуваю, критика вилиється у цілу замітку)...
Ждем)))
дивився його ще до того як він вийшов в прокат у нас. фільм виявився занадто занудним і довгим. додивився лише до середини. потім мені казали що там фішка в двохгодинному фільмі в останніх 5 хвилинах але мені здається це знущанням – мучати людину 2 години щоб потім в нагороду за муки показати 5 хвилин нормального фільму
Фильм был нормальный, только последние 5 минут были более динамичные и интересные, но видимо некоторые думают иначе – ваше право)
А дехто динамічно користується прокруткою :))) в таких випадках.
Ну эт не про меня))
Ви люди геть нічого не розумієте! Я на початку не могла нічого зрозуміти, але хоч і просиділа зі своїми друзьями весь сеанс заради отих " 5 хвилин в кінці" я плакала...весь зал плакав(навіть дорослі чоловіки). Це перший фільм який меня пройняв до сліз.
Режисерам великий РЕСПЕКТ!
Я тебя прекрасно понимаю)