Казкове село Новосолоне

* «казкове» – не мій штамп, так місцеві назвали себе самі.

Нас туди понесло за сільською (і похідною) романтикою. Побачити щось незвичне (хто – «казку наяву», хто – гусей-корів а хто просто хотів вибратись подалі з міста). Бо розказували, що там є ЩОСЬ.

Ініціатор цього «щось» – директор ТОВ «Нива». Він оголосив конкурс серед студентів художнього училища і – пішло-поїхало. Тут і роботи професійних художників, і майже дитяча мазанина. Малювати по нерівних поверхнях, мабуть, ой як непросто. Зате тепер працівники тішаться, у них суцільний позитив замість голих сірих стін. Хоча причини для позитиву в них є і інші – агрофірма, певно, не бідує: новенькі комбайни світових виробників і поїздки в Єгипет кращим механізаторам. 

Ну і для балансу думок скажу, що витрачено на всю цю радість (із сюжету ictv, а то було ще в 2008) більше 100 тисяч грн (на фарби і таке інше). Скептики кажуть, що краще б школу побудували.

Щоб добратись до Новосолоного, треба було приїхати до Запоріжжя, перебратись з залізничного вокзалу на третю автостанцію, не встигнути на марштурку, прочекати годину, а тоді... 

йти п"ять кілометрів полями. іноді з такими от привалами

  

допхавшись із язиком на плечі цілувати знак

  

відразу ж забути про втому і посміхнутись Карлсону на першому ж паркані

  

направо підеш - на свиноферму попадеш

  

залізяччя викинули. тепер тут тільки джони діри і нью холанди

  

ну і жека

  

і патріотичне, але лише запчастини

  

лист султану під радянською зіркою. якось антагоністично. зупинка-побрехенька

  

розмальоване, власне, агропідприємство (воно ж колишній колгосп). питаємось дозволу і йдемо гуляти вздовж складів

  

13

  

Сторінки: 3123
    Ctrl →