Дяченки підставляють «Крило» юним читачам
Автор: Марина та Сергій Дяченки
Видавець: Грані-Т
Рік: 2008
Перекладач: Іван Андрусяк, Олександр Буценко
Напевне, кількість книжкових серій, у яких виходили твори Марини та Сергія Дяченків, може вже вимірюватися десятками. А не так давно подружжя письменників-фантастів започаткувало нову серію «Українська майстерня фантастики», орієнтовану, наскільки можна судити, насамперед на підліткову читацьку аудиторію. Адже багато хто у віці 12-15 років переживав період підвищеного зацікавлення фантастичною літературою. До того ж, останнім часом виходить порівняно мало художньої літератури, орієнтованої саме на цю вікову категорію.
Закономірно, що першою у серії «Українська майстерня фантастики» вийшла книга її «батьків-засновників» - Марини та Сергія Дяченків - «Крило», під обкладинкою якої доволі зручні для читання (завдяки невеличкому обсягу) повісті й оповідання. Відкривається книга заголовною новелою «Крило» - зворушливою історією першого підліткового кохання у замкненому квадраті бетонних багатоповерхівок. Переживання головного героя Єгора виписані настільки проникливо, що вже з перших сторінок зрозуміло: ми читаємо справжніх майстрів психологічної прози. А два альтернативні фінали зможуть задовольнити й тих, хто полюбляє хепі-енди, й тих, кому до вподоби більш драматичні й загадкові розв’язки.
Місто є і місцем дії, і одним із головних героїв наступної повісті «Підземний вітер». Це своєрідна урбаністична версія «Лісової пісні» - автори прозоро натякають на це епіграфом, взятим саме з драми-феєрії Лесі Українки. Тому цікаво буде подивитися, на чию користь зрештою зробить нелегкий вибір між Килиною і Мавкою головний персонаж повісті Сашко, чи вдасться йому завдяки коханню Улії піднятися над людвою і стати людиною, гідної любові вільного створіння міста.
Про кохання між звичайним хлопцем Юстином та загадковою дівчиною Анітою йдеться й у наступній, фентезійній повісті «Господар колодязів». Юстинові доведеться також неодноразово опинятися перед вибором: між коханою і людиною, яка його виростила, між владою і незалежністю, і найголовніше – між свободою і обов’язком. На риторичне питання: «Чи мав я рацію?», яке поставить собі головний герой наприкінці твору, має відповісти читач. Кожен для себе.
Завершується книга легшою (порівняно із попередніми творами) повістинкою «Вітрильний птах». Це гумористично-детективна розповідь про Миколу Калібана, котрий завдяки своїм винятковим здібностям доволі несподіваним чином допомагає людям вирішувати особисті проблеми. І не дивно, що через це ним починають цікавитися компетентні органи. Миколі доведеться виплутуватися з цієї ситуації, паралельно вирішуючи проблеми зі свого далекого минулого.
Отже, можемо констатувати: перший млинець серії «Українська майстерня фантастики» анітрохи не став глевким, і «Крило» може стати для юних читачів гарним початком для продовження польотів у фантастичних літературних світах.