Свобода як необхідна умова існування
Книга «литовського» українця Ярослава Мельника «Телефонуй мені, говори зі мною» містить добірку різножанрових прозових творів, що разом наче складають єдине романне ціле.
Історії, якими ділиться з нами спостережливий оповідач, перебувають на межі між реальністю і вигадкою, здоров’ям і хворобою, «нормальністю» і психічним розладом. Недаремно закордонна критика називає Ярослава Мельника містиком і неосимволістом. Автор заграє з дійсністю, із сакральним і недоторканним, з тим, що ми не в змозі змінити, виправити чи повернути назад.
Переживання людини, котра потрапила у незвичайну ситуацію, володіння надприродними якостями, напружений сюжет та бездоганний стиль автора не дозволять читачеві нудьгувати чи залишатись відстороненим.
У цих, на перший погляд, невеликих за обсягом та кількістю подій творах порушуються філософські, етичні та моральні питання. Але у центрі книги залишається людська свобода в усіх сенсах.
У оповіданні «Не можна взяти живого Бога» автор наважується шукати відповіді на питання: «Як це – бути Богом, відчувати себе Богом». У оповіданні »А.А.А.» моделює ситуацію, де дає зрозуміти, що ніхто не може керувати діями людини, отже вона повинна робити вибір самостійно. Читач натрапить на нелегкі для сприйняття теми, на переступ через звичні, усталені норми сприйняття.
Дуже тонко психологічно виписані характери персонажів. Вони постають з дрібних деталей, здебільшого – внутрішніх монологів, котрі, створюють цілісний, повноцінний, яскравий та живий образ. Цікавою формальною особливістю тексту є коротка фраза. Ярослав Мельник використовує її дуже вдало, влучно вплітаючи у канву розповіді.
У збірці ви не знайдете тексту, у якому б нагнітались, нарощувались одна на одну одразу кілька незвичних властивостей чи подій – кожна з розповідей має свою одну, і лиш навколо неї будуються сюжет та переживання. У звичне на перший погляд життя вплітається якась містична деталь. Як влучно зазначено у анотації книги, «читач зіткнеться з гіпнотичним зсувом знайомої нам щоденної реальності, завдяки якому стає можливим духовне звільнення й вихід — через катарсис — в іншу, «паралельну» реальність».
Приємна особливість усіх десяти історій – автору вдається зберегти інтригу до останньої сторінки чи рядка, читачі не здогадаються завчасно, що саме чекає їх наприкінці оповіді.
Химерним фактом у житті талановитого українця, давно визнаного і неодноразово перекладеного за кордоном, є те, що збірка його творів в Україні з’явилась тільки зараз. Було б чудово, аби цей перший крок став початком довгого творчого життя автора в Україні.
Книга стане справжньою знахідкою для аудиторії, що полюбляє інтелектуальну прозу.
