Оле Лун Кіркеґор: по інший бік носорога

Знаний данський автор дитячої та підліткової прози Оле Лун Кіркеґор завершив своє земне 39-річне життя в кучугурі снігу, добряче перед тим напившись. Безконтрольне й безперервне святкування власного письменницького прориву і трагічна безглузда смерть скромного провінційного вчителя стали зворотнім боком визначальної для його текстів дитячої відчайдушності та зневаги до надто «правильного » й «поміркованого ».

У Кіркеґоровій повісті «Отто – носоріг » (1972) ці провідні теми його творчості втілено особливо дотепно. Перед нами історія життєствердних радісних неподобств, яка почалася з одного єдиного неподобства – великого жовтого носорога на ім'я Отто.

Навколо приязного звіра, який таємниче з'явився в квартирі хлопчика Топпера, виникає атмосфера веселого свята. Мимоволі під її впливом опиняються не лише Топпер зі своїм другом, але й інші мешканці будинку – Топперова мама, старенька пані Флора та сам домовласник. Щобільше, радісна, незлобива метушня захоплює навіть поважного поліцмейстера, відповідальних пожежників та суворого капітана дальнього плавання.

І лише кілька героїв повісті не можуть приєднатися до веселого гармидеру. Адже вони вважають, що це «неправильно », «невигідно », «так не годиться » або такого «не може бути ». Брак дитячої безпосередності, упередженість, недобрість і дорослий розрахунок відкидають їх по інший бік барикад, чи то пак по інший бік носорога. Отто стає маркером, що визначає вміння людей радіти життю, бути щирими й безпосередніми.

Світ цієї книжки сповнений романтикою кавування, повитих квітами балконів, таємничих знахідок та першого кохання. Напевно, «Отто – носоріг », з якого починається знайомство українського читача з чудовим данським автором, є одним з найсвітліших та найвеселіших творів у Кіркеґоровому доробку. Більшість своїх текстів він присвятив темі непростих взаємин дітей і дорослих, частіше звертаючись до образу антигероя, аніж до позитивного персонажа.

Привабливості книжці додає незмінно талановитий переклад українською Галини Кирпи. Не можна не відзначити також веселих іронічних ілюстрацій Ольги Кузнєцової. Загалом книжку можна сміливо рекомендувати до читання як дітям, так і дорослим.