Королівські Зайці: прибульці з казки

А ви читали цю казку? Я маю на увазі норвезьку казку Королівські зайці в авторстві Асбйорнсена Петера Крістена. Гарна історія. Шкода що в реальному житті так не буває. Зате, на противагу, в нашому житті є інші, справжні, Королівські Зайці у яких є не менш гарні казки – «Казки королівства А'Мазох ».

Останній диск, на якому можна почути саму Лесю Герасимчук, співачку, яка має смак. В матеріалізованому світі це називають «з першого погляду », як це можна окреслити у звуковому просторі – я не знаю, але запевняю вас, це була саме вона – любов з першого погляду. Ось уже десять років ця любов жевріє у мені і чекає на продовження яке, на жаль, поки що не вилилось у черговий альбом. Тому поділюся з вами тим, що присутнє наразі.

«Казки королівства А'Мазох » є доповненим виданням попереднього альбому. Частково диск записаний наживо, принаймні є матеріал, який має усі ознаки концертного запису (оплески, свист, вигуки тощо), а частково наповнений студійними роботами. Що характерно, обидві ці частини не мають чіткого розподілу і слухаються як справді концептуальний і монолітний альбом.

На початковій стадії матеріал подавався як сучасний український альтернативний романс. Ну, може я десь троха переставив слова, але в цілому все було саме так. Та коли вже у світ було видано «Казки... », тему романсу, хай навіть альтернативного, було дещо посунуто вбік. Музичний спектр альбому сильно розширився і досягнув самих що не є рокенрольних берегів але, знову ж таки, в альтернавтивному варіанті. Внаслідок чого в альбомі зібрався такий скажено романтичний купаж з романсу («Меркне цигарки вогонь»), симфонічної акустики («Райські птиці»), танцювального ритму («Ніжність»), чистого гітарного року («А'Мазох») і ще багато чого, замішаного з різних джазів, рокенролів, симфоній, поп-мелодій, прекрасного, доброго, милого, романтичного, закоханого, журливого... і цей перелік можна до безкінечності продовжувати, приблизно так як то робив Мертвий Півень у пісні «Холодно».

Також, дуже прошу, зверніть увагу на авторів пісень, запевняю – будете здивовані. Звісно, зі шкільної програми нічого такого ви не згадаєте, але імена, які стоять у авторстві текстів напевно нагадають вам такий ненависний курс середньої школи з української літератури. От де вже не сподівався побачити ці прізвища. Вірші неймовірної витримки, їм уже років-років, проте в подачі Лесі під музичний супровід Королівських Зайців класика звучить більш ніж по сучасному. Тільки при слові «сучасність » не варто орієнтуватись на репертуар усіляких радіо ефем чи пісень з телевізійних концертів типу пєсні року. Тут все набагато чуттєвіше, до чистої прозорості і тому треба вміти слухати.

Наостанок хочу висловити жаль, що не маю тої чарівної сопілки, дмухнувши в яку, можна повернути королівських зайців. Тому доведеться звертатися так, за посередництвом письма, – повертайтесь, будь ласка.