Богдан Ступка став кращим актором Римського кінофестивалю
- Посеред  фільму Зануссі попросили на кілька хвилин  вийти із залу. Він повернувся і прошепотів:  «У нас приз за кращу чоловічу роль. Тільки  нікому не кажи, це поки таємниця». Від  радощів я поцілував його. Правда, потрапив  у вухо, а не в щоку. Не втримався і по телефону  розказав усе Остапові. Після цього в театрі  Франка порозвішували оголошення про  мою перемогу, яку офіційно ніхто не оголошував.  Я ще подумав, а що буде, як мені її раптом  передумують давати, - розповідає на прес-конференції актор Богдан Ступка, який на  Римському кінофестивалі отримав одну  із головних нагород. Він зіграв олігарха,  якому терміново потрібна пересадка серця,  в українсько-польській стрічці  Кшиштофа Зануссі «Серце на долоні».  У Римі відбулася її світова прем’єра.
- Думав, що люди під час сеансу виходитимуть з зали. Бо мене самого фільм нічим не чіпляв. І моя роль геть не вражала. Змінив думку, лиш коли переглянув картину на великому екрані. Там він геть різнився від того, що я бачив на DVD. Помітно багато деталей, які роблять картину сильною. По закінченню глядачі аплодували десь хвилин дванадцять. Я навіть стомився увесь цей час кланятися наліво і на право.У «Серці на долоні» зіграли також син Ступки Остап та 19-річний онук Дмитро.
- Діма  грає папараці, який зустрічає олігарха  в аеропорту. Його трохи мутузять мої охоронці  та відбирають камеру. Під час зйомок Діму  так штовхнули на асфальт, що він добряче  збив руку. Опісля підходить до мене,  показує рани і питає: «Бодя, а я не даремно  калічився? Мене хоч в кадрі видно буде?».  Не даремно. На кілька секунд він у стрічці  з’являється.
Поряд зі Ступкою сидить Остап Ступка. Він нагнувся так, щоб його майже не було видно за столом, розмовляє по мобільному. Батько стукає сина по спині і каже припинити.
- Не знаю, що я зараз тут роблю, - сміється Остап. - Коли мене питали, яку роль я зіграв у фільмі, я відказував: «Роль номер дев’ять». Зараз переглянув фільм і зрозумів, що насправді то була роль номер сорок дев’ять. Ледь знайшов себе у кадрі. Граю там охоронця тата, і за фільм кажу аж одну фразу. Відчував себе студентиком з масовки. Не погодився б на цю роль, якщо б не можливість провести два тижні на знімальному майданчику у Польщі поряд з батьком та такою культовою особистістю, як Зануссі.
- Не переймайся, - хлопає його по плечу батько. - Криштоф у Римі зізнався, що відчуває перед тобою вину за таку мізерну роль. Сказав, що у наступному фільмі тебе треба зняти не на задніх планах.
Нині фільмом зацікавилися дистриб’юторські компанії Франції та Італії. Окрім цього готується дубляж стрічки російською та українською. Головного героя озвучуватиме Богдан Ступка.
- На зйомках фільму я мав розмовляти польською. Швидко у мене не виходило, бо ж мова чужа. А Зануссі постійно через це сварився. Врешті мене це розізлило, і я кажу: «Мій герой - олігарх. Він може усе. Навіть говорити так, як йому заманеться». А після Римського кінофестивалю багато італійських журналістів написали, що особлива фішка головного героя - повільна мова. Вони назвали це гарним задумом режисера.

Чудовий матеріал! Все ж професіоналізм -- це сила;) І це стосується як автора, так героя:)