Пам’ятник Івану Мазепі з’явиться скоро в Києві

Протягом року на площі Слави у Києві з’явиться пам’ятник Івану Мазепі. Раніше вулиця Січневого Повстання, яка межує з площею Слави, була перейменована на вулицю Мазепи. Це викликало шквал емоцій у священників Києво-Печерської лаври, які тепер мають прописку «імені Мазепи», хоча Московський Патріархат так і не зняв анафему з цього українського гетьмана, накладену «за зраду Російського царя». Тепер МП доведеться межувати ще й з пам’ятником.

Анафема – це вигнання з церкви. Московський Патріархат завжди був і залишається політичним інструментом – тому сподіватись на те, що справедливість відновлять і знімуть анафему у Москві – це вірити у чудо.

Чим же все таки Мазепа відзначився серед усіх українських гетьманів? Є кілька речей, і переважно вони – освітні, культурні та духовні.

1.      Резиденція гетьмана – місто Батурин за часів Мазепи став культурно-освітнім центром України і Європи.

2.      Мазепа взяв під свою опіку Києво-Могилянську колегію, перетворивши її в академію, піднявши її до рівня європейського університету. Він збудував для академії нове триповерхове приміщення.

3.      За Мазепи Чернігівський колегіум перетворюється на вищу школу-ліцей, в багатьох містах і селах будує власним коштом школи, друкарні, церкви.

4.      Ну і зрештою, Мазепа відбудовує монастир Києво-Печерської лаври, обвівши його монументальним муром з чудово прикрашеними воротами у вигляді церкви. Тому не дивно, чому саме вулиця, на якій знаходиться лавра має бути вулицею Мазепи.

5.      За часів Мазепи будується багато кам’яних церков, у тому числі і коштом гетьмана. «Собор Мазепин сяє, біліє» — з гордістю писав Тарас Шевченко.

6.      В часи Мазепи серед слухачів університетів Сорбонни і Праги було багато українців. Взагалі, майже вся козацька старшина в Україні мала вищу освіту.

Ще кілька фактів:

На початку XVIII століття, в кінці Мазепинської доби, в Україні була одна школа на 1000 мешканців (через століття в 1875 році — вже одна школа на майже 7000 мешканців).

За часів Мазепи (1708 р.) Києво-Могилянська академія налічувала 2000 спудеїв (студентів), та вже в 1709 році їх стає 161, а майже через століття ця кількість збільшується, але всього до 800—1000 чоловік. Сьогодні відроджена академія має понад 2000 студентів.

Ну, а тепер про сам пам’ятник.

Міністерство культури і туризму України спільно зі столичною мерією провели конкурс на кращий проект пам'ятника Івану Мазепі. Переможцем став авторський колектив у складі скульптора Куща, архітекторів Кухаренко, Мельникова і Лосицького. П'єдестал виконаний з червоного граніту, прикрашеного бронзовими рельєфами. За задумом авторів, скульптурну композицію гетьмана Івана Мазепи, Гарц на баскому коні, доповнять рельєфні зображення на постаменті, що розкривають багатогранність постаті гетьмана.

Пам’ятник буде встановлено на виконання Указу Президента України Віктора Ющенка «Про відзначення 300-річчя подій, пов'язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу», на виконання постанов і розпоряджень Кабінету міністрів України, київський міський голова Леонід Черновецький підписав розпорядження про встановлення пам'ятника видатному державно-політичному і культурному діячеві.

А відповідальним за спорудження пам'ятника визначено комунальне підприємство «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт». Фінансування здійснюватиметься за рахунок коштів Стабілізаційного фонду, передбачених у державному бюджеті для виконання функцій столиці.

Довідка:

Перший в Україні та Європі Пам'ятник Івану Мазепі було встановлено у Мазепинцях 6 листопада 1994 року. Це родове село гетьмана. Ініціатором, натхненником та спонсором встановлення пам'ятника гетьману Мазепі у Мазепинцях Київської області виступив відомий український меценат, американець українського походження, Мар'ян Коць, що нині живе неподалік Нью-Йорка.