Костя Смолянінов: «Jazz Baz перевернув мою свідомість… і посипалися фотки»

теґи: Костя Смолянінов, Львів, Ч/Б 5х5, персональна фотовиставка

 

ЯремчукДо офіційного відкриття цьогорічного фестивалю Jazz Bez ще залишається трохи часу, проте розмови про нього уже тривають уже давно і у різних форматах. Так першою ластівкою фестивалю стала зустріч у кав’ярні «Кабінет» з одним із патріархів львівського джазу Юрієм Яремчуком. Нині джазмен зустрінеться із любителями джазу та фотографії у фотоклубі «Ч/Б 5х5», де саме триває виставка Кості Смолянінова «Jazz Bez. Intro».

 Експозиція, яка традиційно розмістилася частково на фасаді фотоклубу, а частково всередині. Десять світлин автора, який останніми роками постійно працює на джаз-фесті стали своєрідним звітом попередніх років, а водночас вступом до цьогорічної імпрези.

«У це важко повірити, але цьогорічний Jazz Bez починається з... мене, Кості Смолянінова», – каже автор.

Десяток світлин – це дуже мало, аби передати увесь колорит, драйв, емоції і шал непересічного львівського фесту Jazz Bezz, а відтак і вибрати їх із тисяч було непросто. 

– Штука в тому, що непоганих карток нібито валом, але коли починаєш формувати експозицію стикаєшся  з тим, що фотографій, які би задовольняли тебе повністю не так і багато, – зізнається Костя Смолянінов. –  Так що складнощі вибору полягають, в основному, в тому, як назбирати 10 хороших світлин, але з іншого боку я показав свої найулюбленіші роботи.

 – Джаз – не тільки музика. Джаз є у всьому… Чим для вас є ваш фотоджаз?

 – Можна відповісти банально: джаз це частина мого життя, це мої друзі, мій стиль. Все це буде правдою, але... Коли серйозно працюєш на джазі, на жаль, не чуєш музики – себто я створюю свій власний, візуальний варіант джазу, користуючись тим, що виходить у мене на підсвідомому рівні.

 – Як змінюється Jazz Bez з роками у вашому видошукачі?  

 – На всіх Jazz Bez я не був – не такий древній (сміється). Але те, що я бачив з роками потрошки відкладалося у моїй свідомості, "ферментувало і випадало в осад". І тільки десь на одному з останніх фестивалях я точно зрозумів, що і як я маю знімати. Як зараз пам'ятаю, це сталося на одному з концертів видатного саксофоніста Юрія Яремчука. В якийсь момент він просто перевернув мою свідомість і звідтам посипалося… Фотки посипалися…