АртПоле’2010: на третій день рвали баяни

Вчорашній день почався зі зливи. Наметове містечко плавало в грязюці і відвідувачі дуже переймалися, чи відбудеться вечірній концерт взагалі. Обіцяють, що дощів більше не буде – сьогодні, четвертого дня фесту люди вже переймаються іншою проблемою – як вберегтися і не засмажитись на сковорідці. Щоранку з фестивалю до моря курсує бусик, з якого всіх підсмажених кидають прямо в море.

Директор санаторію «Куяльник», біля якого й відбувається фест, щиро подякував АртПолю за привезені опади. Для лиману, який міліє від надміру солі і висихає, це як ковток свіжої прісної води.

У протистоянні із негодою майстерні проявляли справжній героїзм: учні та майстри були і атлантами, що підтримували на плечах накриття, і вичерпували воду, і з вітром боролися. Тож після зливи якимось дивом серед калюж і болота виднілися острівці сухих майстерень. 

Увечері підбадьорити фестивальників першими вийшли чехи із «Kapela Kvety», і, як виявилось, дощ не зміг погасити запалу людей. Танцювали, підспівували, викликали музикантів на біс. 

А далі було диво – те, після чого Гриць Семенчук, ведучий цьогорічного АртПоля вдало відмітив, що баяни ми – порвали. Два хлопця з Білорусі – один з акордеоном, а інший – на барабанах витворяли щось просто неймовірне! Під сценою байдужих і позіхаючих не лишилося. 

Усі, хто до того лежав на карематах – повскакували з них і на додачу до суперенергійної і дуже контрасної музики ми отримали ще й неймовірну атмосферу глядацьку. «Гурзуфів» звали на біс двічі. Вдруге – вони вже ніяковіли і дико вибачалися перед наступними учасниками.

Натхненні слухачі довго не хотіли відпускати білорусів зі сцени, тож запланований наостанок інтерактивний site-spesific перфоменс «Гагари» почався опівночі. Містичну легенду про птахо-людей показували випускники MAPA (Moving Academy for Performing Arts) та учасники театру вогню «Проти ночі». Спершу під сценою розгорнулось химерне видовище із багаттям, пташиними костюмами і криками, а потім артисти поманили людей за собою аж у лиман. І поки у воді згасали останні спалахи, глядачі ділилися своїми інтерпретаціями побаченого: хтось побачив аналогії із колонізацією Америки, хтось – психологічне протистояння новизни і архаїки.