«Jabberheads» у «Чеширському Коті»: Любиш мене, люби мої концерти

11 квітня в клубі «Чеширський Кіт» відбувся виступ гурту «Jabberheads».

 «Jabberheads» — гурт, заснований у 2007-му році. Засновник гурту Костя Кондрашин, в минулому — гітарист гурту«Вій». Вокалістка гурту Юлія має дуже сильний і приємних голос, хоча зізнається, що академічним вокалом займалась лише рік, голос у хорошій формі підтримує власними зусиллями. Також до складу гурту входить бас-гітарист Саша Шабалін та барабанщик Саша Климань. 

Незважаючи на свій юний вік, гурт уже має записаний повноцінний альбом «Stories Collection 2008».

Музика «Jabberheads» неочікувана й цікава, у ній намішано багато стилей: джаз, фолк, нойз, блюз, арт-рок. Звісно, головний акцент ставить потужний та красивий вокал Юлі. Гурт якісно виділяється на загальноукраїнському музичному тлі. Це значний козир, який ще зіграє свою роль у їхній популярності.

Попередніми своїми виступами гурт створював містично-романтичну атмосферу з елементами кабаре-джаз. Отже, завдяки музиці та атмосфері концертів завоював свою порцію прихильників і просто слухачів.

Проте виступ у «Чеширському Коті» навряд чи можна назвати вдалим. 

Концерт затримувався на півгодини. Звісно, кожен український гурт, що вважає себе повноцінним гуртом, чомусь обов’язково має затримати початок концерту. До цього слухачам вже не звикати. Але, у всякому разі, затримуючи концерт, музиканти принаймні в цей час відсутні в залі, чим створюють враження заклопотаності, яка стала причиною затримки. Щодо «Jabberheads», то музиканти гурту чи не в повному складі сиділи в залі: курили та спілкувалися.

Крім музикантів в залі знаходилось близько 25-ти чоловік. Якщо відняти від них організаторів та журналістів — виходить зовсім сумна цифра. Про матеріальну сторону навіть нічого казати. Та музиканти не могли розраховувати навіть на емоційну віддачу. Відповідно розчарування відчувалося з першої пісні. 

Причин такого «аншлагу» можна знайти кілька: невиправдано висока ціна на квитки (70 грн), розташування клубу далеко від центру, пізній час закінчення та співпадіння з «Гогольфестом».  

В інтерв’ю для «Фадієз» Костя Кондрашин казав:
 «Коли я грав у «Вій» – у нас теж були чорні смуги. Приходилося грати в страшних кабаках. Для трьох-чотирьох чоловік у залі. І коли хоч один починав постукувати ногою по підлозі – то було велике щастя. Тож боятися нам нічого».

Очевидно, вокалістці Юлі чи не вистачає досвіду у «Вій», чи вона має іншу філософію сприйняття концертів, але настрій у неї був зіпсований. Зажурене обличчя, кволі спроби жартувати, постійне відвертання погляду в бік, сумне сидіння на парапетах і куріння попри всю енергійність музики навіювали тугу. 

Навіть дівчата, що забігли посеред виступу в зал з криком: «Jabberheads» посвяти нам песню!!!», — не надто наснажили бойовий дух Юлі. 

Постійних шанувальників гурту здивував неочікуваний зовнішній вигляд вокалістки. Коротенька рожева сукня в горошок виглядала на солістці зовсім несподівано.

«Jabberheads» виконали пісні з альбому «Stories Collection 2008» та нові.
«Вы любите Боба Марли? — запитала Юля посередині виступу. Отримавши ствердну відповідь, додала:
Мы тоже любим Боба Марли. Сейчас мы исполним его песню о том, как он всех нас любит». 

Пісня Боба Марлі у виконанні «Jabberheads» звучала свіжо й оригінально. Експеримент ыз джазовим виконанням реггі гурту вдався досить цікаво. 

Родзинкою виступу була інтструментальна різноманітність. Крім стандартного набору — ударні, бас-гітара, гітара, у створенні музики брали участь: баян, сопілка, тамбурин, дзвіночки та інші.
 
 Перефразовуючи назву однієї з піснь гурту «Любишь меня, люби и мой зонтик» можна підвести підсумок виступу — любиш «Jabberheads», люби й концерти, якими б вони не були. 

Наостанок залишається тільки побажати гурту вдалих виступів й відданих прихильників.