Jazz Koktebel Weekend Kiev: Солодкий присмак Кариб
У кожному житті повинна бути мрія. Я мрію не стати у 50 років старим ні на що не спроможним чолов"ягою, який досяг чогось. Не знаю, про що мріяв у моєму віці Карл Фрірсон (Karl Frierson), але одного чудового дня він прокинувся і зрозумів «Я вже понад 10 років голос і душа De-Phazz, чого мені ще бажати?»
Карл Фрірсон народився в Південній Кароліні у сім"ї де співали тільки в дУші, але блюз слухали завжди. Так любов до музики разом з материнським молоком передалась маленькому Карлу. Тому було б дивно, якби це розуміння не вилилось в новий сольний альбом - Soulprint, який став своєрідним відбитком його душі.
Так розпочалася прес-конференція, присвячена відкриттю першого в історії Jazz Koktebel Weekend Kiev.
Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Олексій Ковалевський
Це була чи не перша прес-конференція, де було все пояснено настільки чітко і виразно, що на загальну кількість журналістів видало лише два питання. А проводжали хедлайнера дійства оплесками.
Після цього розпочалася магія джазу. Першими її відкрили своїм виступом Тріо Олексія Боголюбова.
Минулорічне відкриття джаз-фесту сходу погрузило залу в магічний стан, а декорації створювали ілюзію, що ви знаходитеся не в Мистецькому Арсеналі, а на теплому піску коктебелю. Проводжали Тріо оплесками...
Які переросли в овації, коли на сцену вийшов Карл Фрірсон. 
З перших звуків склалося враження, що музика проходить всі клітини тіла, змушуючи його рухатися у заданій ритміці.
Доречи, слід відмітити, що акомпанували Карлу лише українські музиканти (Богдан Гуменюк – саксофон, Денис Аду – труба, Марина Крамаренко – клавішні, Александр Мельник – бас та Віталій Рустамов – гітара).
Час виступу промайнув за мить, та навряд чи ті, хто знаходився в залі слідкували за годинниками.
В один момент Фрірсон і музиканти покинули сцену. І коли вже всі почали сумніватися, що вони повернуться на сцену, музиканти вийшли і відіграли "With you I'm born again", після якої зала видихнула оплесками.
Далі Карл попрохав заплющити всіх присутніх очі. Повірили йому мало – боялися, що на цей раз він точно втече, адже його вже довгенько не випускали зі сцени. Проте, відкривши очі, зала просто ахнула. Сцена перетворилася на осередок маленьких Кариб.
Цим Фрірсон попрощався з публікою на мажорній ноті, за що хочеться сказати просто: Дякую!
Відпочивши, Карл порадував публіку ще раз, розігравши приз на найкращий джазовий образ. І, нехай, вибір був досить таки дивним, але, тим не менше – достойним для цього вечора.
Підсумовувала програму своїми сетами Koktebel NU Jazz PartY, яка хоч і була скорочена на годину із-за незрозумілої поведінки найнятої охорони, та перший млин не комом, до того ж настрою вона не зіпсувала, зумівши поставити чудову крапку над чудовим вечором. Зустрічаючи світанок, можу точно сказати, що моя мрія – восени потрапити у цей світ знову, адже цього року вже вп'яте відбудеться щорічний джазовий фестиваль Koktebel Jazz Festival 2008. На якому, за словами оргкомітету фестивалю, мене (сподіваюся, і вас) там буде чекати багато сюрпризів та нововведень.
Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Олексій Ковалевський
