Єврокомісія з мовних питань: українській мові бути?..

У рамках програми візиту експертів Ради Європи, 7 жовтня 2010 р., в залі колегії Міністерства Освіти та Науки України відбулася нарада з питань моніторингу мовної освіти. Очолював нараду Майкл Байрам – професор Дархемського університету Великої Британії, також були представники Міністерства Освіти Норвегії та Німеччини. З української сторони участь в нараді приймали працівники Міністерства Освіти та Науки, Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти, Всеукраїнського об’єднання «Кобзар», Національної Академії Наук та заслужені вчителі.

Перше питання, яке було озвучене: «А чи дійсно в Україні є проблема з використанням української мови?» Головуючий Майкл Байрам розповів про постійну стурбованість Ради Європи з цього приводу: «Саме для цього, – розповів він, – було вирішено направити комісію в Україну, а саме в Міністерство освіти, для того щоб отримати саму вичерпну відповідь та чітко з’ясувати, чи дійсно така проблема існує, і якщо існує, то як з нею впоратися». Для цих цілей було прийняте рішення запросити у склад комісії висококваліфікованих експертів.

Для більшої повноти картини, програма даного візиту включала в себе п’ять днів, протягом яких комісія експертів встигла відвідати Університет Т. Шевченка, Інститут філології КНУ, іноземні видавництва, Інститут педагогіки, Київський педагогічний університет та ін. Проте цих закладів було недостатньо, щоб зробити об’єктивні висновки, а тому було вирішено також поспілкуватися не тільки з представниками ВНЗ, а також із директорами шкіл. Але й цього виявилося не досить. Мова офіційних людей майже завжди бездоганна. А тому члени комісії також зустрілися з учнями, батьківськими комітетами, батьками та з авторами підручників з української мови.    

В процесі обговорення Майкл Байрам розповів про Європейську політику з приводу розвитку української мови та національної освіти України. Він зауважив, що розвиток української мови переживає складний період. Рада Європи не може залишатися байдужою, а тому просить перерахувати усі реальні проблеми, які склалися навколо двомовності в Україні:

 «Наше основне завдання – це обмінятися досвідом, провести глибокий аналіз та зробити висновки», – сказав Майкл Байрам.

Як одне з рішень цього питання він запропонував тісну співпрацю з державними науковими закладами, що сприяють розвитку української мови, залучення широких кіл громадськості для популяризації національної мови, та головне – поєднати практику використання мови та теорію її викладання.

У відповідь на дану пропозицію голова Всеукраїнського об’єднання «Кобзар» Дмитро Папета заявив, що громадськість активно займається захистом, розвитком та популяризацією української мови. Також він розповів, що проблема мови знаходиться не в методах викладання і не в навчальних закладах, а в історичних обставинах, які пережила Україна. А також зауважив, що відсутність комунікаційного бар’єру між мовами перешкоджає поширенню української мови з навчальної сфери у побутову. Головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Катерина Валеріївна Таранік-Ткачук підтвердила, що мовна проблем дійсно знаходиться не в школах, і що зміна навчальних програм не дасть бажаного результату.

«Звичайно, не дасть, – прокоментував Олексій Гальонка, проректор чернігівського Інституту післядипломної педагогічної освіти. – Програма викладання та її методика змінюється двічі на рік, бажаних результатів це не приносить. Студенти та школярі, як і раніше, за стінами школи використовують російську мову та читають російськомовні книги».

Андрій Лемешко, голова київської організації ЛО «Кобзар», продовжив: «Насправді, навчальні заклади – це останній форпост української мови в державі! Проблема в тому, що батьки не розмовляють українською мовою з дитиною, при тому позиціонуючи себе українцями. А це, в свою чергу, ставить дитину перед внутрішньою дилемою: з одного боку – школа, а з другого – найрідніші їй люди».

Після бурхливого обговорення, українською стороною було вирішено активно впроваджувати інноваційні програми популяризації української мови (такі, як «Майстри сучасної класики») та використовувати провідний досвід Європейський колег. Зі свого боку представники Ради Європи з радістю погодилися надати посильну інформаційну та матеріальну підтримку для поширення української мови від підручника до повсякденного життя кожного українця.