«СБПЧ» в галереї «Лавра»: Есть ли Бог?

только будь осторожен,
а если ты девочка – будь осторожна. (с) СБПЧ

 Суботнім грудневим вечором у галереї «Лавра» після годинного чекання в залі з електронною і світловою музикою київська публіка дочекалася виступу «СБПЧ».

«Самое Большое Простое Число» – це не лише проект петербурзького журналіста Кіріла Іванова та електронного дуету «Ёлочные игрушки», це – чотири слова, які містять незвичну електронну музику, наївно-серйозні вірші та харизматичного лідера, який їх пише та виконує.

Спочатку Кіріл Іванов був людиною-оркестром: сам писав, сам виконував, сам створював музику; згодом «СБПЧ» стало оркестром і до нього приєдналось 17 музикантів з дружніх гуртів. Зараз у гурта новий кількісно-музичний виток розвитку — хлопців тепер троє: Кіріл Іванов, Ілля Барамія, Алєксандр Зайцев. Саме у такому складі гурт вітали кияни.

Попри славу, що навіть виходить за вузькі електронні кола, учасники поводилися просто і скромно. «Традиционно на концертах мы поем еще плохо. Вы уж нас извините, но мы эту песню сейчас вам исполним», – такими вибаченнями почалася їх чергова пісня.

Пісні «СБПЧ» впізнаються радше не за першими нотами, а за першими словами, адже з музикою еклектронне тріо експерементує, як хоче, і тому не кожну пісню можна впізнати спочатку в її новій іпостасі. Але й з текстами Ілля себе не надто обмежує. Однією з перших була виконана відома публіці пісня «Доктор Хаус». ЇЇ трохи сколажували і вставили вирізки з інших пісень, впізнавання яких приносило публіці окреме задоволення.

Тексти у гурта особливі. Російські журналісти називають їх зародженням нової «міської поезії» – це суміш  дитячих асоціацій (жуйки, Різдво, День народження, зоопарк, ведмеді тощо), знайомих сценок з життя, психоделіки, популярних  персонажів (Снуппі, Доктор Хаус, Боб Губко), ліричних і філософських мотивів. Суміш, попри інгредієнтну складність, виходить досить приємною на смак.

Кіріл зізнався, що перед концертом, на інтерв’ю, їх вкотре запитали, «есть ли Бог». Як відповідь запропонували пісню Андрєя Макарєвіча «Рыбка в банке» у власному виконанні.

З відомих хітів прозвучали славнозвісні «Человечки», «Доктор Хаус», «Рождество», «Мы никогда не станем старше», «Никогда не возвращайся». Також було виконано багато пісень нових і таких, що не увійшли до альбомів.

Розпрощатись з київською публікою у зв’язку з архітектурними особливостями галеї «Лавра» було не так вже й легко. «Сейчас такой момент в концерте, когда мы должны уйти, а вы будете нас звать на бис, но... нам некуда идти», – сказав Кіріл. І справді, позаду сцени була цегляна стіна. Користуючись цим, кияни не лише прослухали дві пісні на біс, але й випросили довгоочікувану «День рождения и звери». Ні виправдовування, що не залишилось фонограм, ні нарікання на пам’ять не пом’якшили наполегливість шанувальників.

Концерт закінчився, задоволена публіка вийшла з зали в холодну грудневу ніч, випустивши втомлених музикантів з пастки сцени. Безсумнівно, все відбулося вдало, чекаємо «СБПЧ» ще.