«Kvitnu Fest»: національна електронна музика без закордонних вкраплень
Любителям експериментальної електронної музики не довелося чекати весняних «Деталей звуку». Цьогоріч був запущений перший «Kvitnu Fest», який мав на меті показати зріз досягнень сучасної української експериментальної музики. Хоча фестиваль і є відгалуженням знаних «Деталей звуку», проте, цього разу організатори не намагалися представити всі можливі течії та напрямки за одну ніч. Основною метою було презентувати власне українську музику та довести, що захід може бути успішним і без залучення іноземних «хедлайнерів».

У серії видавництва Дуліби «Книжечка для дамської сумочки» нещодавно вийшли друком «Мейли до бога» Ярослави Івченко. Назва серії пропонує читачеві кілька шляхів для інтерпретацій, провокує кілька асоціативних рядів. Комусь одразу ж спадають на думку жіночі романи. Хтось припустить, що в тому має бути щось феміністичне.
Вже під зав’язку осені львівський гурт із true-львівською назвою «Файно підготував по-справжньому осінній кліп із геть неоригінальною назвою «Осінь». Цієї неділі, 11 листопада, на більш, ніж ста радіостанціях України відбулась прем’єра радіоверсії нової пісні.
Починалося все досиь цивільно – люди з роботи або навчання повільно збиралися коло Дзиґи, вирішували викурити по цигарці, а вже тоді заходити. Ну, заходимо...о, а всередині людей більше, НАБАГАТО БІЛЬШЕ, піднімаємося сходами на другий поверх і перед нами відкривається панорама залу, де має відбутися представлення 28-го номеру журналу «Четвер»...люди сидять тісно притиснувшись один до одного, одразу знаходимо друзів, з деякими з них розвіртуалізація відбулася швидше за віртуалізацію.
6 листопада у київському клубі «Бочка», що на Б.Хмельницького, пройшла презентація книжки Тетяни Винокурової-Садиченко «Жарт другий. Квіт папороті», що закінчилася повним знеструмленням усього клубу...
«Блоґпост» - це 28-а лабораторна робота цього центру, експеримент над експериментами, провокація шляхом заниження рівня допуску, спроба поганяти не свій адреналін. Це дослід, поставлений як перекличка на організованому в часі (календарний шкелет часопису), але розбалансованому в семантичному просторі, плацу. Тут кожен автор перебуває по обидва боки від власної крові, бо є і донором, і реципієнтом.