Ігор Бондар-Терещенко випускає «Автогеографію»
Зовсім нещодавно на прилавках книгарень з’явилася нова книжка Ігоря Бондара-Терещенко під коронною назвою «Автогеографія». До книги відомого харківського концептуаліста, культового критика, знаного під постмодерним брендом ІБТ, увійшли вибрані поетичні твори із збірок «Лірень», «Ulaskаva», «Фібруарій», «Поsтебня», «Коза-Дерида», «Сорока-бароко», радіоп’єси «Пастка на миші», «Чорний аспірин», «Золотий Любисток», а також фрагменти з книги метафізичного краєзнавства «Пластика ґетто».Тонка іронія, що подекуди сягає чорного гумору і сарказму, вишуканий стиль автора не залишать байдужими читачів різного віку, статі та соціального статусу.

Колись давно (а, може, це й недавно), коли ще не було персональних комп’ютерів і тим більше інтернету з його форумами і чатами, а книги, що не були зараховані до соцреалізму або шкільної програми і не грали виховну роль в комуністичному вихованні молоді, були в дефіциті і їх «діставали» - десь по-знайомству купували або брали почитати, люди писали. Вони писали один одному листи, дехто вів власний щоденник, молоді вразливі та сентиментальні дівчата обов’язково мали так звані «відверті щоденники» («откровенники»), з якими вони ділилися найпотаємнішими переживаннями, думками і мріями. А у деяких був «цитатник», в який вони записували рядки з прочитаних книг, що справили на них особливе враження.
У травні 2006 року у видавництві
15-річчя Незалежності України. Цього разу, через траур(22.08 - …), день прапора(23.08), день Харкова(23.08), день комбайнерів і колгоспників, п’ять святкових (чи поминальних?) вихідних, зовсім забули відгульбасити на майдані втрачених надій ще одне свято – чинушівський день незалежності. Натомість у Гуляйполі (Запорізька область) ковбасня досягла свого апогею, дійшло до стрип-боді-махно-арту та розмноження Покальчуків. Хто, як, послідовність, періодичність, пісні, їх послідовність, рухи, динаміка – це все зайве для розповіді про «День Незалежності з Махном». Про все по черзі, отже одразу кілька вражень від концерту, одне – від видатного українського музики, інше – від не менш видатних письменниць. Перше – риторичне (про дороги), друге – поетичне (про критичні дні неГалі).