категорії: література, літературна рецензія
«Вишивані гарбузи»: рушничок архетипів
У 2006 році видавництво «Факт» видало чергову цікаву книгу – повість Олени Захарченко «Вишивані гарбузи». Почнемо з сюжету. Якщо в двох словах – це історія втраченого та віднайденого кохання. Шляхи двох молодих людей, котрі щойно одружилися, несподівано розходяться. 
Курчата забивають свого брата, чимось несхожого на них – так вже вони влаштовані. На жаль, тисячоліття еволюції та прогресу не змінили аналогічної звички в людському суспільстві, а у «Веселих ніжках» – і в пінгвінячому. Малюк Мамбл, який трохи примерз в яйці, котре впустив під час довгої полярної ночі його татко, саме такий вигнанець.
Харукі Муракамі вже давно перетворився в культового письменника кінця ХХ століття. Кар’єра письменника в нього розпочалася стрімко, і не менш стрімко він почав здобувати призи на всіляких літературних конкурсах, заслужив популярність на Батьківщині, а трохи згодом – і в усьому світі. До українського читача творчість Муракамі дійшла порівняно давно – але, як у нас водиться, в російських перекладах. Першою ж ластівкою видання Муракамі українською мовою став надрукований у «Фоліо» роман «Погоня за вівцею» – один із перших у творчості японського письменника.