Два різних погляди на книгу Ірени Роздобудько "Ґудзик"

Два різних погляди на книгу Ірени Роздобудько "Ґудзик"
погляд №1
За визначенням самої авторки - це психологічна драма, тобто під зовнішнім "всегараздом" вирують несамовиті порухи душі. Занурюючись в сторінки, плавно переходжу від співчуття героям, до копирсання у власному мікрокосмі.
"Люди - ви вільні!" Вони повсякчас нам це кажуть, а ми вперто продовжуємо шукати собі все нових і нових оков. Ось і Денис знайшов. Переповнений юнацькими мріями, він шукав слави і визнання. А знайшов її трохи божевільну, загадкову, оманливу. Її образ ніколи не міг зібрати докупи - в пам`яті виринав то чарівливий голос, то благородні рухи, то стрункий аромат парфумів, або звабливий обрис обличчя спалахував від вогника запальнички. Вона і стала хворобою на все його життя. Нездорове кохання породило недугу, яка не вщухала, а лиш прогресувала протягом двадцяти років.

Роман "Замість крові" Світлани Поваляєвої - це роман, який варто рецензувати хоча б тому, що завдяки ньому воскресає в нашій свідомості та субкультура, від якої залишились самі спогади - хіпі. Роман виданий серією "Бібліотека журналу "Четвер", передмова написана Юрком Іздриком, де він зазначає, що до вдалих знахідок авторки належить психологічно переконливе вміння писати від імені чоловічого персонажа. І ще він пише, що це гарний роман під поганою назвою. Додам від себе: роман з відлякуючою обкладинкою.


