Рецензія на альбом Перкалаби "Горри" 2005рік

Рецензія на альбом Перкалаби "Горри" 2005рік

"Можна боротися з відстанню, але не з часом. Відстань не є суттєвою, якщо існує часова константа її подолання. Від Франківська до Перкалаби - як від Львова до Франківська. Якщо проводити олівцем по мапі. У всіх інших способах переміщення - не до порівняння. ...І все ж туди варто завозити консерваторних композиторів. Най попри них пройде тисяча отар овець з дзвінками. Най їм заспіває Дзвінка, яка не вміє тихо говорити. Най вони з того всього запишуть якісь бздури, як Марко Поло..."

Цими словами розпочинається знайомство з Перкалабою на їхньому офіційному сайті. Що і не дивно. Таку музику неможливо охарактеризувати кількома словами рецензії. Вона не піддається чіткій класифікації за стилем, не відповідає загальноприйнятим канонам певного жанру.

То є поєднання фолку та року, причому поєднання гармонійне, незвичне і чомусь страшенно знайоме. Музика Гір за правом претендує і на народну любов широкого кола слухачів завдяки яскравим фольклорним мотивам, і на визнання найвибагливіших гурманів та поціновувачів рок-музики.

Альбом "ГоРРРи!" вийшов не сьогодні і не вчора, от тільки став він подією непересічною: хлопці своїми виступами відомі уже досить давно, а повноцінний музичний продукт подали на розсуд публіки лише у нинішньому році.

Рецензія на альбом Фактично Самих "Lo-Fi TRавми" 2005рік

Рецензія на альбом Гайдамаків "Перверзія" 2005рік

Рецензія на альбом Гайдамаків "Перверзія" 2005рік

Зібралась писати про "Перверзію" Гайдамаків. Важко це насправді...

Альбом довгоочікуваний, цікавий, з потужною енергетикою, а головне - "Гайдамацький".

Себто якраз такий, яким і уявлявся, але при цьому ще і несподіваний. От так закрутила думку для початку, а зараз буду пояснювати саму себе. Враховуючи давню небайдужість до творчості хлопців, думаю, що мої враження не будуть дуже вже об’єктивними, тому будемо розширювати коло "цензорів-рецензорів".

Поціновувачі нумер 1: дивакувата молодь.

До якої і себе відношу. Це ті, хто давно слідкує за творчістю Гайдамаків і не дивується, почувши слово "перверзія". Так, так, це не просто збіг. Гурт давно знайомий із Юрком Андруховичем, а однойменний із назвою самого альбому твір їм дуже сподобався. Тут враження слухачів одне: "ОГО! Супер! Вибухонебезпечно!", тобто небезпечно для тих, хто боїться серйозно "підсісти" на цю музику, а про вибух і з обкладинки зрозуміло.

Поціновувачі нумер 2: дивакуваті батьки (особи віком 40 - 50 років).

Рецензія на альбом реміксів Тартака "Перший комерційний" 2005рік

Тепер стало популярно випускати клубні версії платівок. Слідом за Русланою, першого грудня такий диск з’явився у доробку "Тартака". Безпосередньо гурт у роботі над нею участи практично не брали, за виключенням Сашка Положинського, який переспівав для реміксів декілька пісень та Архітектора.
Нова ремікс-платівка включає 17 треків. Над альбомом працювали виключно провідні українські міксери. Трек "Tak prosto" став реміксом на пісню "Дівчата", над ним попрацювала творча бригада "Nenza", яку як відомо очолює чільник гурту "Тартак" Павлишин Віталій ( Архітектор).
Всі ремікси отримали нові назви, відмінні від своїх "пісень-попередників". Нові назви підтверджуються також якісно та відчутно оновленою музикою. Що й казати, відчутно, що над платівкою їхні фактичні творці попрацювали на славу! Проте, важко сказати, що багато міксів можуть перещиголяти оригінальні версії. Міксованими стали найкращі пісні Тартаків, зібрані з їх трьох існуючих альбомів.

Рецензія на альбом MAD HEADS XL "Надія Є" 2005рік

Рецензія на альбом MAD HEADS XL "Надія Є" 2005рік

Ну що ж... От і дочекалися - Mad Heads, та ще й у форматі XL, порадували альбомом. Пишу порадували, бо переважне враження якраз таке.

Ну, по-перше, звісно ж Mad Heads XL суттєво відрізняється від того рокабільного гурту, до якого ми вже звикли і полюбили. Додавання духової секції не могло не вплинути на стиль виконання хлопців.

Тепер це є масовий проект, і таким він став не лише завдяки вже культовій "Надія є" і переспіву давно відомих пісень. Тепер ця музика може сподобатись прихильникам різних музичних напрямків. Тепер це є рок-н-рольна основа з додаванням фолку, реггі, свінгу, панку...
"Смерека", "Дубки" і "Річенька" без варіантів стануть хітами будь-якого весілля. Енергетика просто вражає. Згадаю ще про драйвовий рімейк "Don’t worry" і один із революційних хітів - "Спека зимова". Напевно, наживо програма, побудована на цьому альбомі, буде the best для великих майданчиків України і не тільки.

Рецензія на LP ТНМК "Сила"

Рецензія на альбом ТНМК "Сила" 2005рік

Сила.
"Немає більшої біди, ніж легка перемога. Той, хто легко перемагає, не може протистояти смерті. Це те, що я називаю найціннішою істиною. І тому той, хто веде свою битву належним чином налаштувавши свій дух, подолає всі негаразди та втрати... і переможе!".
Лонґплей розпочинається саме цими словами, і саме ці слова налаштовують нас на серйозний "дорослий" альбом від Танку на майдані Конґо. Альбом вийшов як завши Сильним і різноманітним. В ньому є і сила соплів попсовеньких пісень, і сила серйозних текстів, і сила найрізноманітніших скітів (Сила Гоші Арнаутова :) ), сила влиття дитячого голосочку, сила приколу, сила обкладинки і нарешті сила музики.
Першою йде "Сила". Пісня вражає впевненістю та рішучістю. Примушує замислитися, що ми маємо бути разом. Я впевнений, що ця пісня може стати гімном будь-якої організації, бо думка в тому, що ми маємо бути разом, тоді нас ніхто не подолає. Отже гуртуймося під знаком Сили. Ще дуже сподобалося те, що в цій пісні використана губна гармоніка, як в старі добрі часи. Диск крутиться. Починається "Молодець". Пісня, в якій ТНМК вперше задіяли діточок. Ну, і нагадали ж ці голоски проект з дітлахами нашої STAR-Руслани, про яку також є згадка в тексті цієї пісні. Пісня записана за участю багатьох відомих і не дуже відомих особистостей. Я б назвав цей твір продовженням ТаТиШо, а саму платівку - продовженням "Пожеж Міста Вавилон"©. - 2004рік. Це стає зрозумілим вже після наступного твору: "Забув". Мелодика схожа на тогорічну "Водичку". Як розповів Діля, музика "винайдена" ще за його участи в гурті. От тільки лишається питання, а де продовження "Номо Ukraines"? Непорядок! Але ж текст "Забув" зовсім не є аналогом "Води".

Рецензія на книгу Юрка Покальчука "Паморочливий запах джунглів"

Якось так вийшло, що ця осінь у мене була присвячена творчості Юрка Покальчука, до того ж, несвідомо: де порадили, де дали почитати, а потім пішло-поїхало. Зізнаюсь чесно, оригінальністю Покальчука була проінформована достатньо, але якось руки не доповзали до його книг. Зовсім раптово під моїм зором опинився «Час прекрасний» під час чергового чаювання у подруги. Ця гігантська ,на перший погляд ,книга, ну ніяк не кишенькового розміру, проковтнулась десь за тиждень. Потім були «Заборонені ігри» - історія кохання чотирнадцятилітнього циганського хлопця та його шкільної вчительки. Але сьогодні піде мова про «Паморочливий запах джунглів» - останню книгу Покальчука, яка складається з 6 повістей.
Сюжетні лінії повістей неймовірно схожі між собою, і, досить впевнено можу сказати, що здатні доповнювати одна одну. Героїнь Покальчук нарікає якось не перебираючи іменами, самі лише Марії, Анни, Анни-Марії та Марії-Анни ,що пов‘язано з такою різноманітністю імен в Латинській Америці. Ну хоча б пригадайте якусь соуп-оперу. Ну ще там купа азійських імен та чисто українських. Але, як на мене, немає особливої потреби їх запам‘ятовувати, бо їх то і прочитати важко. Дії відбуваються в Азії та Латинській Америці. Герої повістей якимось чином мають зв‘язки з літературою і «особливим завданням». Там панує сере-серівський час, так звана «пєрєстройка» та командно-адміністративна економіка. Отже, українська молодь і не зовсім, вирушає пізнати «смак гріха», тобто все те, що є для них забороненим.