Дивимося напів-українські мультики. "Тачки (Cars)"

Ось і відбувся дебют української мови в парі з американським блокбастером. Хай поки що і анімаційним. Але спочатку про саму стрічку. Дует фірм "Дісней" та "Піксар" виявився мабуть самим продуктивним в історії - як у фінансовому плані, так і по кількості стрічок з рекордними зборами. Відкривши епоху комп'ютерної анімації мультфільмом "Іграшкова історія" в далекому 1995 році, ця парочка й досі встановлює планки для інших конкурентів, хоч ті останнім часом почали все сильніше тиснути на лідерів, часом навіть вириваючись вперед. Не все у цього подружжя було гладко - деякий час тому вони були навіть на межі розриву, але втримались від кроку, що залишив би нас без "Тачок" - чергового шедевр. В ньому змішали сильні сторони обох компаній - "сімейний" сюжет, якими славен "Дісней" та захоплююча графіка "Піксару".

Про сюжет - гоночний автомобіль Блискавка МаКвін по дорозі на повторні перегони на кубок "Великого поршня", які він не зміг виграти з першого разу через свою зарозумілість, випадково залишається без свого трейлера і опиняється посеред голого степу вночі. Незабаром він натрапляє на забуте місто, де доживають в забутті автомобілі шістдесятих років - буксир Сирник, старий великий седан Хадсон "Док" Хорнет, полісмен Шериф, ремонтники-італійці Гвідо та Луїджі (як кожен нормальний італієць - затяті фанати Ferrari), подружжя фарбувальників Фло та Рамон та інші. Шериф покарав міського нахабу, який зіпсував міську дорогу і Блискавка залишається на тиждень її ремонтувати. І перевиховуватись.

Сюжет не назвеш надоригінальним - він досить передбачуваний: самозакоханий грубіян Блискавка МакКвін, потрапивши до іншого, незвичного для нього життя, звісно перевиховається та знайде в нагороду собі кохання, місто відродиться, а старий гонщик Док Хадсон переборе свою, цілком обгрунтовану, нелюбов до гонок, навчивши малого нахабу деяких старих трюків. Багато використаних ліній і проблем вже зустрічались в продукції "діснеївців", але головне є - сюжет добрий, з великою кількістю смішних ситуацій і, як ведеться, з виховательською ноткою, а що ще потрібно маленьким глядачам, як не сміх, доброта та виховання позитивних рис. Сильна сторона сюжету - детально пророблений кожен персонаж, аж до фанаток групи підтримки та маленького автомобільчика Фреда, з якого, в прямому значенні афоризму, сиплеться іржа. Не менш ретельно автори підійшли до побудови всього автомобільного світу, все зроблено, як у реальному житті, але зі змінами під чотириколісних жителів - від адаптованих фраз на зразок "Живемо на широку шину" до комах, що являють собою маленькі автомобільчики з крильцями. За сюжет тверда "дитяча" п'ятірка.

Тепер щодо графіки. Хоча на екрані живе вигадано-іграшкове автомобільне життя, але деякі деталі, на зразок лакованих поверхонь авто, доріг, дерев, води, гір виглядають просто неймовірно реальними. Міміка та рухи автомобілів анімовані просто чудово, цьому допоміг і відхід від шаблону у зображенні "оживлених" машин, коли очима працювали фари - аніматори розташували очі на лобовому склі. Робота з теплими кольорами Радіаторного містечка та холодними - на показах гонок NASCAR відіграє велику роль у передачі глядачу "домашнього тепла" та "спортивного азарту". За таку захоплюючу роботу "Піксар" може очікувати на багато відзнак, перший крок вже зроблено - дві номінації Golden Trailer Awards. Звісно "піксарівці", відомі своїм почуттям гумору, не змогли втриматись і цього разу від його демонстрації - на початку фільму глядачам було продемонстровано один з коротеньких мультфільмів, які робляться аніматорами, мабуть, для набивки руки перед великими проектами - "Людина-оркестр", що демонструє крім графічних висот, які досягають їхні спеціалісти, ще й неабиякий хист до створення сюжетів. Потім під час перегляду самої стрічки потрібно вдивлятися, щоб не пропустити черговий жарт авторів, на зразок хмарок у вигляді протектора, чи мухи, що проповзе по склу "камери". А наприкінці вони вже "відірвались" на повну - під час титрів, які зазвичай ніхто не дивиться, рекомендую таки посидіти - там буде жартівливий мультфільм, де "Піксар" жартує з самих себе, показуючи свої колишні мультфільми, перекривлюючи їх на автомобільний лад, та поглузувавши над Джоном Ратценбергером, що озвучував багато ролей в їхніх стрічках.

Ну і нарешті про переклад та дублювання. Скажу одразу - у мене були деякі побоювання при перегляді трейлера щодо якості озвучування, оскільки голоси були приглушені, а деякі актори відверто перегравали. На щастя це виявилася проблема лише трейлера - нічого цього у фільмі нема. Всі виконують свої ролі чудово, надаючи своїм персонажам деяких своїх рис - Остап Ступка створив такого собі молодого безтурботного "автопарубка", Ольга Сумська - досвідчену, зрілу "автожінку", якій приємна увага молодого хлопця, а Юрій Коваленко відмінно передав стиль розмови сільського шепелявого буксирника. Але основні оплески залу, без сумніву, дістались автору перекладу - Олексі Негребецькому, котрий вже заніс своє ім'я на скрижалі української культури, зробивши шедевр з серіалу "Альф" та доклавши руку до того, щоб український варіант "Гаррі Поттера" вийшов набагато раніше за російський. Він чудово переклав та адаптував більшість американських жартів, надавши їм українського колориту, тому під час деяких сцен, наприклад лякання тракторів, глядачі просто-таки заходились від реготу. Сам Олекса скромно ставить собі трійку за роботу, але впевнений, що глядачі поставлять йому вищу оцінку.

Отож - дебют української мови, завдяки великій команді спеціалістів, наполегливості Богдана Батруха та продукту фірм "Дісней" і "Піксар", таки відбувся. Відбувся, як на мене, просто чудово - не бачу жодної причини, щоб хтось міг пропустити цю стрічку в прокаті, крім нелюбові до мультфільмів. Хоча і в цьому випадку варто подивитись - може вилікується?