«Філософія Г. С. Сковороди» Дмитра Чижевського

«Філософія Г. С. Сковороди» є однією з найвідоміших праць видатного українського вченого Дмитра Чижевського (1894–1977). Уперше вона побачила світ іще 1934 року. Чижевський схильний розглядати філософію Сковороди як справжню серцевину нашої інтелектуальної традиції. “Сковорода, – писав він, – є останній представник українського духового барока, з другого боку, він – український "передромантик": але бароко та романтика – саме ті періоди духової історії, що наклали на український дух найсильніший відбиток. Отож, Сковорода стоїть у центрі української духової історії...”.

У своїй книзі Чижевський на багатому джерельному матеріалі досліджує засади сковородинської метафізики, антропології, гносеології, етики. Універсалії та образи українського філософа яскраво увиразнені на тлі античного платонізму й неоплатонізму, патристики, середньовічної та новочасної (передовсім німецької) містики. Деякі тези, що їх уперше висунув і обґрунтував Чижевський, як-от думка про те, що творчість Сковороди є “коментарем” до Святого Письма, що вона посутньо пов’язана з містичною традицією, а найвиразнішими прикметами сковородинського “барокового стилю” є антитетичність і символізм, з часом перетворилися на усталені сюжети академічної сковородіани. Ба більше, книга Чижевського про Сковороду – важлива віха на шляху пізнання українською людиною самої себе. “Без нарисів Дмитра Чижевського про філософію в Україні та книжки про Сковороду, – казав колись Євген Маланюк, – важко уявити духовне життя мого покоління”. Поза сумнівом, шановний Читачу, ця книга може стати подією і в Вашому житті.