Астереотипна архітектура Фріденсрайха Хундертвассера
Він був не просто художником і не просто архітектором. Все життя і творчість цього бородатого австрійського чарівника – це суцільна боротьба зі стереотипами; стандартними, шаблонними поглядами людей на життя у місті. В абстрактних, подекуди сюрреалістичних концепціях Фріденсрайха Хундертвассера (Friedensreich Hundertwasser, справжнє ім'я – Фрідріх Штовассер (Friedrich Stowasser) більше ступенів вільності, ніж можна собі уявити.
Його уява, широта його думки вражають. Це – погляд людини з непромитими мізками, з чистою, незайманою свідомістю дитини і, водночас, першокласним абстрактним мисленням, таким необхідним для Художника з великої літери. Поруч з творіннями Хундертвассера роботи більшості його колег здаються убогими й дилетантськими; ніщо так не контрастує на фоні безликих бетонно-скляних урбаністичних нагромаджень як неправильні архітектурні форми творця «царства миру» – саме так перекладається з німецької перша частина його псевдоніму.
Поведінка, епатажна зовнішність, стиль життя Хундертвассера були його маніфестом, викликом особистості нав'язуваним суспільним рамкам. Яскраво прослідковується його висока екологічна культура, його потяг до життя в гармонії з природою. Проекти Хундертвассера передбачають максимальну інтеграцію в природне середовище.
Хайвеї, що не шумлять, будинки, на даху яких ростуть дерева і пасуться вівці – ось той напрямок, що його в першу чергу хотів розвивати талановитий віденський хіппі.
Фрідріх Штовассер народився 15 грудня 1928 року у Відні. Свій псевдонім Hundertwasser художник утворив, переклавши німецькою першу частину свого прізвища, ідентичну до слов'янського слова сто (Sto – Hundert).
У 1948 році він протягом невеликого проміжку часу відвідував Віденську академію мистецтв, яку, втім, не закінчив. Приблизно у той самий час Хундертвассер почав активно займатись творчістю. Сформувавшись як самоучка, він створив оригінальний графічний стиль – своєрідне поєднання нескінченних спіралевидних ліній. Поєднуючи в своїй творчості риси абстракціонізму, сюрреалізму і, частково, авангардизму, художник створював психоделічні картини і графіку, зав'язану на мереживі «нескінченних ліній».
З 1973 року Хундервассер активно займається архітектурою. Він працює над проектами «екологічно досконалих» будівель, оздоблюючи їх своєю фірмовою яскравою графікою. Починаючи з цього часу, архітектура стає його візитівкою, що однак не заважає йому, як людині широкого кругозору, «відволікатись» на те, що іншому, «нормальному» архітектору, ніколи не спало б на думку. Так, Хундертвассер із задоволенням розробляв дизайн фішок для казино, телефонних карток, поштових марок, плакатів, а також прапорів для Нової Зеландії і країн Близького Сходу. Нестримний художник випустив також колекцію авторського посуду і навіть Біблію з власними ілюстраціями!
Нерідко проводять паралелі між Хундертвассером і видатним барселонським архітектором Антоніо Ґауді. Як і Ґауді, він повсюдно використовував биту керамічну плитку: робив з неї мозаїку, прикрашаючи, таким чином, рівну безбарвну поверхню.
Ідеальний будинок Хундертвассера – це нірка з вікнами, яку ззовні вкриває трава. Варто зазначити, що вікна в його архітектурній філософії займають особливе місце – художник вважав, що будинки з упорядкованими лініями фасадів подібні до концтабору і що кожне вікно «має право на особисте життя». Виведена Хундертвассером оригінальна художня філософія втілена в теоретичній праці «Маніфест запліснявілості проти раціоналізму в архітектурі» (1958) та у збірці есеїв «Прекрасні шляхи. Думки про мистецтво і життя». Хундертвассер вважав, що не можна жити в однакових будинках-коробках і що людям від цього зле. «Кожен мешканець має право висунутись з вікна і розфарбувати стіну навколо нього, наскільки вистачить рук та пензля», – говорив він. Протягом життя художник багато разів очолював проекти з перетворення колишніх мануфактур – похмурих коробок – на фантасмагоричні строкаті шедеври.
Творіння Хундертвассера розкидані по всій земній кулі (Австрія, Німеччина, Португалія, Австралія, Нова Зеландія і ще багато-багато країн), але, говорячи про його творчий спадок, в першу чергу згадують KunstHausWien – виставковий комплекс у Відні та Hundertwasser House – «будинок-спектакль», як його називають очевидці.
«Будинок Хундертвассера» у Відні був задуманий як муніципальне житло – одне з найдорожчих в австрійській столиці. Коли будинок завершили у 1986 році, вишикувалась величезна черга з бажаючих там поселитись. Подейкують, однак, що не всі мешканці витримують довго: по-перше, через постійні натовпи туристів, що галасують під вікнами, а, по-друге – втомлюються, очевидно, від нерівних стін та підлоги (особливо з похмілля). Лише той, в кому естет переважає над обивателем, почувається тут комфортно.
Хундертвассер був справжнім фріком, живим втіленням нестримності людської фантазії і креативу. На жаль, його більше немає з нами. Фріденсрайх Хундертвассер помер 19 лютого 2000 року в Тихому океані, на борту корабля, що йшов до Європи з Нової Зеландії. Згідно заповіту, художник був похований в Новій Зеландії, на Острові щасливих мерців.
Весело. Потрібно запросити Хундертвассера в спальні райони м.Київа (на приклад в Харківський р-н) :)
мда. це точно
да уж, сразу видно, что человек не жил в совке. над ним бы здесь поработали)
в кращому разі, зробили б іще одного Бабушкіна. в гіршому – просто знищили б
Вітаю замах на енциклопедизм в такиому маловідомому загалу сегменті знань.
Варто зазначити, що Хундертвассер був знаковою фігурою. На відміну від Гауді він став частиною нового (і на сьогодні все ще останнього) "великого стилю". Мається на увазі постмодернізм. Обговорювати таку глобальну річ в статті не варто, але зазначити його "стилетворчій" потенціал необхідно. Це – другий бік його унікальності.
а що є постмодернізм в архітектурі? (це не прискіпування і не риторичне питання – справді цікаво:)) а в гугла не питаю, бо за аналогією з літ-рою уявляю, скільки всього перегорнути доведеться, шоб якусь адекватну інформацію добути. бо дуже вже популярний ярлик))))
Абсолютно ті самі ознаки, що й у літературі. Гра з цитатами, тощо...
Завтра роскажу. ;)
справа в тому, що я не вірю в постмодернізм. Гауді для своїх сучасників був точно таким постмодерністом як Хундертвассер – для нас із вами. мине ще сто років і з'являться нові постмодерністи, які будуть називати Хундертвассера якось інакше))
Гауді випередив час і сприймався екзотикою. Хундертвассер з'явився вчасно.
Завтра, завтра, все завтра...)