Євген Білоусов нав’язує свої вірування дітям через "Славетні імена України"

Дуже мало книжок нині пишеться для дітей – невигідна то справа. З одного боку діти все більше поприлипали до комп'ютерів, а не до книжок, з іншого – батьки не дуже цю справу шанують – книжки дітям дарувати. Тому кожна нова гарна україномовна дитяча книжка викликає у мене лише радість. На жаль, оскільки справа не приносить багато грошей, то займаються нею дуже часто люди з інших міркувань.


Одні книжки в нас задля навчання, інші - для просування в маси своїх ідей. Шкода, але в цілому непоганий задум серії "Славетні імена України" відноситься саме до останніх. Не знаю, чи то є така думка товариства "Просвіта", котре її випустило, чи автора Євгена Білоусова, чи, вірогідніше - те й інше заразом, але чудова мета ознайомлення дітей з біографіями відомих українців зведена нанівець тою відвертою пропагандою християнства, яку виклав через слово пан Білоусов. Для нього це, звісно, не перша така книжка - вже була "Як віра Христа в землю нашу прийшла", але з нею все зрозуміло - з самої назви зрозуміло, що це за література та на кого і з якою метою вона розрахована. В "Іменах" це не зрозумієш доти, доки не почнеш читати – а отам вже відразу доводиться сортувати християнську рекламу та дитячу розповідь про історичну постать. І це дуже погано, оскільки книжка для дітей, а подібне сортування не завжди доступне й дорослим.

Якщо ж відкинути це сміття, то залишається гарна задумка поширення інформації про видатних людей історії України, цікава реалізація - у вигляді художніх мінітворів з великою кількістю звернень до читача, дуже гарне, якісне видання – тверда яскрава обкладинка, якісний папір, малюнки, великі літери, низька ціна. Тобто абсолютно усі засади для чудової дитячої книги. Але особисті погляди пана Білоусова зіпсували це все одним розчерком "освяченого" пера.