Не-детектив «Терористка» Марини Мєднікової

Захопливий «коронований» роман. Сама авторкиня жанр свого твору визначає як «не-детектив». Проте, заплутаний гострий сюжет не позбавлений авантюрної родзинки. Звісно, не обійшлося і без детективного розслідування. Тут є все: поцілунки з Клінтоном, самба з принцом Чарльзом, журналістське розслідування, міжнародний скандал по-українськи, серія невинних смертей...

Головна героїня роману – професорка крутого ліцею для дітей дипломатів Зірка Симчич – потрапляє у серйозну халепу. Ланцюг смертей, свідчень та дедуктивних розміркувань вельми недвозначно приводить слідство до героїні. До кінця роману читач перебуває в напрузі: «Чи вдасться професорці довести свою невинність? Чи, може, вона дійсно вбивця?». Складається враження, ніби й сама авторка слідкує за розвитком подій разом з читачем, не знаючи чим все скінчиться.

Надзвичайно вражає майстерність письменниці в художньому розкритті сюжету: дія описана на сторінках книги легко постає в уяві читача ніби якісно змонтований фільм. Абсолютно природно вписується динаміка руху з одного місця подій на інше в динаміку внутрішнього руху героїв та хід слідства.

Це не сухий детектив і не історія життя однієї нещасної вчительки. Даний роман – строкате мереживо з тісно переплетених сюжетних ліній героїв. У кожного своя драма, кожен має свою мету і досягає її своїми засобами.

Питання, що сміливо порушує Марина Меднікова є актуальними і багатогранними. В проблематиці твору визначається градація мотивів від індивідуальних, особистісних до глобальних (про які ,між іншим, свідчить назва твору). Скільки коштує правда? Чим зайнятися на пенсії? Що вдягнути на вечірку до Білого дому? Чи можна вийти заміж після 30? Хто є люди, що нас оточують? Проте про серйозні речі авторка пише легко і з гумором. Текст роману пересипаний українськими анекдотами. Любителі крилатих висловів значно поповнять свій активний словниковий запас. Приваблює і надзвичайно вишукана, філігранна мова твору, злегка прикрашена буковинськими мотивами.

Найбільше мені сподобалось розкриття конфлікту мета-засоби. Чи мета виправдовує засоби? Письменниця не запрошує ЗЛО на ешафот наприкінці роману, чим більше зближує свій твір з реальним життям. За читачем залишається право судити героїв на власний розсуд.

Не-детектив «Терористка» – це чудовий привід провести переоцінку власних життєвих цінностей та замислитись над глобальними проблемами цивілізованого людства.