Рецензія на книгу Дай Сіє "Бальзак і маленька китайська кравчиня"
Обережно! Бестселер!
Тоталітаризм - це наростання тенденцій унітаризації та космополітизації у житті сучасного суспільства. Негативні наслідки подібної тенденції відображувала ще прадавня міфологічна свідомість, відповідаючи на рух реальности від хаосу до Космосу знаменитим міфом про Прокруста. Сучасною реакцією на активізацію універсально-впорядковуючих чинників, що виявилися у феномені "масовості" на початку ХХ ст., була праця іспанського філософа Х. Ортеги-і-Гасета "Бунт мас" (1930 рік). Тоталітаризм зайшов у гості чи не до кожної держави світу минаючи лише стійкі або занадто мініатюрні "країнки". Сплеск тоталітаризму відбувся на початку ХХ сторіччя. Де цей нелюдський режим тривав довше, де менше. Ми могли б і досі жити під владою "комуни", якби не "товариш" Горбачов. Наразі збереглося лише кілька заповідників тоталітаризму. Одна з таких країн - це найбільша за населенням, одна з найперших в промисловості, але відстаюча в соціальному забезпеченні та освіті країна. Це величезний шмат землі, де народився порох, без якого людина тепер не в змозі вижити, шашки та багато іншого. Але найголовніше, що тодішня культура і наука Китаю значно змінилася і до нас дійшла у деградованому і кастрованому вигляді. Занепад Китаю це занадто довга розповідь і зовсім не про це автобіографічна книга, написана мистецтвознавцем та істориком Дай Сіє.
"Бальзак та маленька китайська кравчиня" - дебют китайського письменника. Вихід книги датований 2000 роком і до цього часу книжка визначена багатьма преміями та перекладена більш ніж на 25 мов світу, але не на китайську... Виникає питання: чому? Чому письменник, який має стільки відзнак не визнаний в Китаї? Читаючи цей роман, Ви зрозумієте чому, запевняю Вас.
Батько автора був видатним лікарем. І більш нічого тут додати. Але в Китаї б Вас не зрозуміли, адже слово "видатний" тягне за собою ще букет цікавих прозвищ. Довжелезна стрічка неймів тягнеться завши до одного - "Ворог народу". Вже трохи посмакувавши життя, у 17 років, Дай Сіє вирушає на перевиховування. Точніше, не вирушає, а його "вирушають": "Діти злодіїв мають бути подалі від свого дому і неблагонадійних батьків". Автора відправляють на гору Небесного Фенікса, де він зустрічає своє перше кохання, біль, прагнення до свободи, до "буржуазної" освічености, до волі, а отримує...
Мало хто витримує тоталітаризм, мало хто може пройти до кінця по жердині й не впасти додолу. Про часи тоталітаризму книжок досить мало, тому не дивно, що у Франції за одну зиму розійшлося двісті п’ятдесят тисяч примірників цього роману. Чому так мало книжок? Існує декілька причин. Перша: немає про кого писати. Одні здалися, інші вже страчені. Дитинчата навчаються бравими комсомольцями і переконати їх, що партія то зло вже unreal. Друга ж причина досить логічна. Нема кому писати. І це щастя, що автор цього роману зміг вирватися з пазурів режиму.
Книга вражає своїм романтизмом, інколи гумором, інколи простими життєвими ситуаціями в які ми вже не раз потрапляли, або потрапляли і більш не хочеться. Під палітуркою Ви знайдете віщі сни, розділ розповіді автора і ще три розділи вкраплені в текст - "Розповідь Лю" (друга автора), "Розповідь Маленької Кравчині" та "Розповідь старого млинаря", з яких можна поглянути на роман з різних кутів.
Наприкінці роману "буржуазні діти" таки зламалися. Але причина тому була зовсім незрозуміла та несподівана. В назві книги вже закладена зав’язка та розв’язка. "Бальзак та маленька китайська кравчиня". Починається усе Бальзаком, а закінчується Маленькою Кравчинею, а точніше її не зрозумілим нікому вчинком. Життя як гра. Якесь маленьке життя померло всередині одразу трьох душ. Любовний трикутник? Так, він тут також є, але зовсім не в такому вигляді, до якого ми звикли. Читайте, це варте того!
