Роман-рефлексія Бориса Гуменюка «Лук'янівка»

«Тюрма - це прихована суть світу...»
 Борис Гуменюк, «Лук'янівка»

«Лук'янівка» – твір про тюрму, але, імовірніше, не для тих, хто її бачив, а для тих, кому письменник намагався розкрити очі. Вся система судочинства у Бориса Гуменюка проходить крізь призму свідомості головного героя, колишнього дисидента, інтелігента й письменника Олеся Калинюка. Це не оповідь про другого Раскольнікова. Олесь, здавалося б, має найменше шансів потрапити до в'язниці. Проте - і він заходить до кімнати з «живими стінами» крізь двері, які відкриваються лише наполовину, бо в долівку вбито залізний штир.


Ми заходимо до світу тюрми: до українського світу й до острівця, де сучасність найяскравіше себе виявляє. А з іншого боку – це повсякденне життя в'язнів, їхні звички, мовні вподобання й мотивації. Читач наче потрапляє то під холодний душ – роздуми Калинюка, що проходить крізь стадію відчуження, співчуття, діяльності й злагоди з середовищем, зберігаючи власну сутність, – то під гарячий – тюремне арго, суржик, лайка, тобто все, що називається ненормативною лексикою, і така ж «ненормативна» дійсність – від способів листування з волею та спілкування з охоронцями до логічного пояснення вбивства. Герой робить відкриття: не тюрма антисоціальна, а саме суспільство порушує всі можливі моральні норми.

Борис Гуменюк – поет, що переходить до прози, вирішує перенести чуттєве у сферу раціонального, тому обирає особливу форму для вираження - роман-рефлексію. Отже роздуми героя заповнюють найбільшу кількість сторінок. Політика, державна мова, смерть, народження, життя, суспільні норми... Найяскравіше враження - перше, для Олеся – КПЗ, тут з'являється тюрма-наречена, тюрма-світ, тут прокидається єство: темне – Демон, світле – Ангел-Зоряна. Вірші виливаються в напівсонні листи до дружини, роздуми – в журливі вірші, які вкраплюються в текст. Поет – в тюрмі. Заради чого? Заради товаришів, які зрадили, потрапивши в біду. Для кого? Для себе, котрий не змириться з тим, що тебе використовують.

Попри деякі друкарські помилки та зумисне використання ненормативної лексики (останнє може розглядатися як позитив), твір цікавий своєю контрастністю, алегоріями, стислими визначеннями кожного поняття, яке завжди спонукало до пошуків істини. Це не просто погляд на реалії тюремного життя, а концентрація сучасного світу в одній системі.