24 вересня 12:11
Андрій Будкевич стаття
ЖИТТЯ КОРОТКИЙ СОН… ТОМУ ВСТИГАЙМО ТВОРИТИ ДОБРО ТА КРАСУ
4 вересня 12:26
Андрій Будкевич стаття
ПІД ГРОМИ АРХАНГЕЛЬСЬКИХ ТРУБ ВЖЕ ПОБІДНІ ГОТУЮТЬСЯ РАНКИ*
8 серпня 12:55
Андрій Будкевич стаття
МАЛЯРСЬКІ РУНИ РОМАНА РОМАНИШИНА (ЕСЕ)
2 серпня 12:56
Андрій Будкевич стаття
СЕРГІЙ ГАЙ: МИТЕЦЬ – ХАРАКТЕРНИК, НЕОЕКСПРЕСІОНІСТ, НЕВТОМНИЙ ПРАЦЕЛЮБ
2 серпня 07:38
Андрій Будкевич стаття
ПРИВАТНИЙ МУЗЕЙ ОДНІЄЇ ХУДОЖНИЦІ: ПРО ТВОРЧІСТЬ УЖГОРОДСЬКОЇ МИСТКИНІ АНДРЕЇ ПАВУК
2 серпня 07:19
Андрій Будкевич стаття
ВАСИЛЬ ВОВЧОК – ЗНАЙТИ СВІЙ ШЛЯХ, ЖИТИ СВОЇМ ЖИТТЯМ
13 квiтня 2019
В'ячеслав Гук стаття
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
29 березня 2019
В'ячеслав Гук стаття
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
12 сiчня 2019
В'ячеслав Гук стаття
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
8 сiчня 2019
В'ячеслав Гук стаття
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
Минулого тижня уряд уперше за останній рік узявся розглядати "мовну проблему" — у контексті захисту української мови.
Харків, Луганськ, Миколаїв, Севастополь… Регіон за регіоном в Україні запроваджує "офіційний статус" російської мови. Чому так діється? Невже й справді російськомовні жителі цих областей (а їх тепер більшість) зазнають утисків україномовної меншини? Чи, може, усе навпаки: боронити слід українську, поки не пізно?
"Нєфармали, блядь!" – саме цей перл "изящной словесности" злетів з уст шановного представника наших т.зв. "правоохоронних" органів під час другого дня Рок Січі, незабутнього фесту на Трухановому острові. Очевидно, це кмітливе зауваження, вистраждане його ніжною душею, змученою усвідомленням вродженої розумової неповноцінності (інакше чого б він пішов в міліціонери) та перманентним абсистентним синдромом, стосувалося навколишньої публіки, виконавців та слухачів, а не його самого та його менших братів по розуму, адже сам він був одягнений як завжди, "у хворму", як на мене, занадто кондово, для того, щоб це був прояв якоїсь хворобливої мазохістської самокритики.
Це був найбільший спецефект за всю історію людства. Так прокоментував знамениті теракти 11 вересня в США видатний мислитель сучасності Жан Бодрійяр. Але честь отримати всесвітній Оскар смерті за найкращий спецефект цілком могла б випасти й Україні. Американська розвідка в квітні 86 року сигналізувала про тисячі трупів, якими були вкриті береги Прип'яті. Голівуд вже тоді чудово змоделював психіку американців як ідеальних споживачів масової культури.
Шановні кияни, Ви зацікавленні в збережені культури в нашому місті? Ви відчуваєте нестачу книгарень "Ноти" та "Мистецтво"? Чи не замислювалися Ви про те, що наша молодь незабаром набуде синього обкуреного обличчя, якого ні на йоту не цікавить література як така і "креатив" як поняття. Всім відомо, що за молоддю йдуть, молодь завше розв'язувала революції, війни та акції непокори. І, якщо й не розв'язувала, то була ключовим складником. Яку молодь ми матимемо в недалекому майбутньому? Чому література для багатьох закінчилася ще в школі? Для чого проводиться масова дебілізація країни? З якою метою?
В цій статті я не збираюсь когось чомусь вчити. Кожен нехай думає сам. Тут присутні лише історія, факти, нічого придуманого. Взагалі-то це таке собі маленьке дослідження і відповідні висновки. Можливо, трошки складно, але, повірте, набагато легше, ніж все було насправді. Отже:
"Що залишив в "подарунок" нам СРСР?"
Ще не вмерла України
Ні слава, ні воля!
Добрий день, шановне панство!!!
Ми дуже часто нарікаємо на те, що український народ зовсім не патріотичний, не знає ані своєї мови, ані культури. Але, скажіть, будь ласка, звідки тому знанню взятись? Тож, дуже хочеться зачепити проблему національної свідомості.
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
