— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
афіша(+),
блоґ-запис(+),
візуалка(+),
галерея(+),
Київ(+),
концерт(+),
кіно(+),
Львів(+),
література(+),
літературна рецензія(+),
музика(+),
новина(+),
подорожі(+),
репортаж(+),
Стьопа(+),
текст пісні(+),
Україна(+),
фото(+),
Юрій Андрухович(+),
інтерв'ю(+)
ВсіКоментарі
Сенькевич безперечно глибше писав про ті часи. Але також попсу писав... Не повезло нам панове з літераторами про той час. Один марав для московського царя, інший пестив польську еліту... Можливо режисер Гоффман спробував придати глибини і реальності твору Сенкевича в "Огнем і Мечем". Більш менш життєвий фільм вийшов про той ВЕЛИКИЙ час.
Ви подивіться на персонажі, на головні сцени в творі Гоголя "Тарас Бульба". Грубими мазками намальований більш менш Тарас, його сини ще більш скупо. Але вершина це сцена вбивства батьком сина - менше сторінки на всю сцену! Це халтура, яка спрацювала лише тому, що була дуже вигідним і потрібним образом для колишньої імрерії.
я не перевірив) трави не курю)
в останній рік свого життя вона казала, що прожила дуже щасливе життя
але - як людини, не як митця
спершу стала фотографом, а дайвером - вже після сімдтесяти (!)
уявляєте собі в нас таких бадьорих бабусь? :)
Пане Володимире, дякую Вам за Вашу толерантність і миролюбство. Просто відчула в коментарі пані Тетяни надмірну неприємну різкість щодо себе, якої я не заслужила від незнайомої людини. До того ж, я звикла до спокійної й змістовної критики (хоча під час роботи в газеті бувало всяке, але то було ще за царя Гороха)))), а не несподіваних і необгрунтованих "наїздів".
Тепер знатиму і такий норов )))
Щодо любові - час покаже. Постараюсь не робити передчасних висновків.
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Начнём с конца:
«Таких, як Лені Ріфеншталь, безумовно, не можна виправдати. Але пробачити можна завжди. І прощення – це справа навіть не суспільства. Це особиста справа кожного з нас».
А потом – с середины:
«Сьогодні до пропаганди ідеології зла причетні тисячі митців у всьому світі, з кадрів і сторінок чиїх нас закликають (відкрито чи замасковано) до наркотиків, пиятики, жорстокості, брехні, порочності, вбивств. Чи проклинаємо ми їх? Чи накладає суспільство табу на такі твори? Ні, бо одним це шалені прибутки, іншим – огидне задоволення».
И, наконец, с начала:
«І лише на столітній ювілей у 2002 році … їй дозволяють випустити у світ фільм «Підводні враження» про життя підводного світу».
А теперь – выводы:
1. Ріфеншталь – мёртвая львица мёртвого льва, поэтому её можно безбоязненно хулить и кусать любому шакалу.
2. Гитлер – зло и зло наказанное! А как быть с современным Злом на счету которого миллионократно больше смертей, слёз, горя? А как быть с теми «тисячами митців у всьому світі», для которых воспевание того Зла – «одним це шалені прибутки, іншим – огидне задоволення»?
3. А как же быть с толерантностью, с политкорректностью, с расовой и национальной терпимостью? Почему уроки педофилии, садомазохизма и техники гомосексуализма мы собираемся учить наших детей в школах, а истории и философии фашизма – нет? А было время – вся Европа и ещё полмира заигрывало с А.И.Гитлером.
Вывод: Чья бы мычала, а пани Юлія Марищук лучше бы помолчала! А нет терпения, черкани пару слов о Хиросиме и Нагасаки, о ГУЛАГ-е и Грозном, о сожжённом напалмом Вьетнаме и о тюряге в Гуантанамо, о Багдаде и о Белграде. Да просто, напиши о мировом кидалове под названием «мировой кризис»! Во клёво будет погомонить на форуме.