— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
афіша(+),
блоґ-запис(+),
візуалка(+),
галерея(+),
Київ(+),
концерт(+),
кіно(+),
Львів(+),
література(+),
літературна рецензія(+),
музика(+),
новина(+),
подорожі(+),
репортаж(+),
Стьопа(+),
текст пісні(+),
Україна(+),
фото(+),
Юрій Андрухович(+),
інтерв'ю(+)
ВсіКоментарі
Ваша справа.
і справа не у Вашій авторитетності. я Вас не знаю, як і Ви мене.
Просто Ви, не знаючи мене, і не аргументуючи своїх досить різких, навіть образливих заяв, ще й котите на мене бочку.
Погляньте в корінь цього конфлікту (чи як?), тобто на Ваш комент, і перечитайте ще раз. Може, тоді не будете вдавати поважну людину, чий авторитет тут применшили. Бо авторитетні люди пояснюють змістовно й деталізовано (і не істерично), з чим вони не згодні, а не... далі я промовчу.
Дякую.
От просто дякую і все.
Зараз зрозуміла, як хотілося саме це прочитати.
За нинішньої істерії, коли все хороше так легко перетворюється на бренди, на предмети культу, які не передбачають розуміння, а лише сліпе поклонінння...
"Нам нужни гоголі і салтикови-щєдріни" (с)
А нам - ні!
Ми... ета... щє не визначились!)
Є певний парадокс, що Гоголь, великою мірою, був доктинером. Але в доктрини "не вписувався") Зокрема у власні.
Думаю, що вона великою мірою бачила те, що хотіла побачити.) (Зокрема, успіхи атлетів рейха на тій Олімпіаді було дещо менше запланованих.)
Не певен, що "блакитне світло" для неї насправді скінчилось у 1932-му. Коли, у післявоєнні роки, її цього світла намагалися позбавити, вона... стала дайвером.
З чого б це?
...думаю, що відносно політичних, а, тим більше, етичних переконань ЛР ми просто недостатьньо інформовані))
Хоча... хто може сказати, що інформований "достатьньо"?)
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
дилема бути чи не бути прощеною для Лені Ріфеншталь знаходиться за межами українського контексту. не наша це справа засуджувати чи виправдовувати її. останнє слово в цьому питанні буде за гебрейською громадською думкою. наразі ж Голокост авторства оспіваної нею держави переважує усі чесноти кінематографічного стилю пані Ріфеншталь. а з огляду на те, як ставиться гебрейська громадська думка до таких українських постатей як Хмельницький чи Петлюра, маю великі сумніви щодо прощення Ріфеншталь. нмсд, суспільно-історичний і суто мистецький аспекти творчості цієї пані ліпше не змішувати, а чітко відокремлювати.