В рецензии подробнее опишу)
Тут я повністю підтримую сценариста фільму "Таксі-блюз", який коротко сформулював думку про те, що кожному подобається мистецтво свого рівня, і зробив її реплікою головного героя: "Навіщо тобі саксофон? Тобі радіо – во!"
і що ж собою являють досвіТчені прихильники? мабуть юні парубки, що встають вдосвіТа?)) Ще ніколи не зустрічалася з такою категорією людей як "досвідчені прихильники". Це щось зі штибу яйце вчене))) Ви трохи не праві, Олеже, це по молодості мабуть, бо всім розумним молодим людям часто здається, що розумніших од них не існує і що їхній досвід може перекрити досвід удвічі старших, тих, про кого вони судять. Я схильна думати, що це пройде. Іздрик насправді хороший письменник, не треба друтуватись через те, що зараз його особливо люблять, він свою любов заслужив. І те саме і про Мамонова можу сказати, дуже харизматичний, а тепер ще й по-батьківськи добрий та глибокий музикант і актор. Це цікаві і талановиті люди, які можуть чогось навчити інших. Ну, але яка користь нам усім з досвідчених прихильників? Треба було ж таке вигадати))
а я люблю Холі Бері, але ж мовчу....
Іздрик – це письменник десятого сорту, який в Україні здобув визнання тому, що "перший парубок на селі". А Мамонов взагалі навіть не музикант, а щось таке – тусовщик якийсь або клоун. О! Він клоун епохи постмодерну. Священних коров не існує. Є недосвідчені прихильники.
Мамонов це "священна корова", його не можна доїти на аналізи, зрештою, як і Іздрика)) Вони вже не дояться і не аналізуються, все, це вже треба їсти суцільним шматком і отримувати задоволення або ж просвітлення. Ці люди повинні просто радувати нас своїми одкровеннями, адже вони вже давно на рівні гуру або ж гурів)
Ага)) Я тоже как-то почитаю книги))